Категорія: З Telegram-каналу

Частина 4

Стресостійкий спортсмен це результат комплексної роботи над собою.

Це досвід якій складається із много річних тренувань та змагань👉на яких спортсмен не тількі здобуває досвід, а ще і зростає (на своїх помилках, програшах, перемогах)

Це не вроджена якість. Людина не народжується ВОЇНОМ/СПОРТСМЕНОМ!

Людина стає стресостійким завдяки:

1-Достатньо опорним та емоційно дорослим батькам (не плутать з віком)

Які вміють змалечку витримувати емоції дитини, та давати їй емоційний захист.

Якщо цього не було, нажаль дитина формується наповнена страхами та тривогою.

Дитина починає все контролювати, бо боїться несподіванок, та якщо щось йде не так вони не вміють з цим справлятися, бо батьки не дали такого досвіду та підтримки.

Також в них присутнє «магічне мислення» (якщо старатися то буде все добре, чи я повинна весь час показувати гарний результат, коли є результат «я нормальна» коли не має «я нікчема»)

2-Емоційної витримки та досвідченості тренера.

Особливо це важливо для першого тренера.
Якщо спеціаліст занадто бурно реагує на помилки та програши дітей спортсменів, то це буде відкладатися в дитячий психіці як:

⚡️страх помилки;
⚡️страх критики;
⚡️страх змагань;
⚡️страх перед тренером;
⚡️не бажання ходити на секцію спорту.

3-Здоровий колектив.
В нездоровому колективі де «нормально» займатися булінгом та принижувати молодших – не може формуватися здорова психіка дитини.

Та звісно не закладається стресостійкість.
Навпаки молодшим дітям страшно навіть йти до секції спорту.

4-Здорові обставини.
Що це таке?!

Постійно працюючий бассейн, зал, достатньо інвентарю і тому подібно.

Якщо спортсмен починає займатися спортом, а басейн закривають через нестачу грошей, чи майданчик перебудовують на щось інше і дітей просто розпускають, то це не просто фіаско для міста та країни.

Тому що дитина в спорті, це перша ознака здорової ментально та фізично нації. (Краще нехай дитина займається спортом, ніж з пивом гуляє десь)

Коли нестабільно працюють заклади, дитина просто не може отримувати нормальний досвід формування фізичних, психологічних та емоційних навичок, які формуються в постійному режимі тренувань та змагань.

5-Відсутність змагального досвіду.
Чим раніше дитина почне приймати участь в змаганнях тим краще для психіки дитині (звісно враховуємо спочатку Здоровье дитини)

Змагання це завжди стрес, але якщо дитина почне в здорових умовах (де підтримують батьки та тренер бажання змагатися, а не результат в дитині) приймати регулярно участь в змаганнях, та отримувати зворотній звʼязок, що в неї гарно вийшло, то ми будемо мати багато шансів на формування стабільної стресостійкості у спортсмена.

Можу сказити одне, якщо спортсмен починає змагатися в 14-15 років, то його тривога, страхи та очікування від себе настільки високі, що такий спортсмен, просто не може справитися з емоціями.
І психолог тут вам не допоможе.
ДОСВІД змагань не можливо замінити консультацій з психологом!

Я бачила багато підлітків які покинули спорт із за того, що вони отримала занадто пізно змагальний досвід.

6-Сила самого спортсмена!
Сила психологічна! Здоровий гнів та агресія.
Гнів дає сили, агресія це вміння брати «своє» (місце в збірної, медаль, кваліфікацію і т.п)

Якщо дитина занадто чутлива, вразлива, то не треба її змушувати займатися професійним спортом.

Зараз достатньо багато видів спорту, де можна просто насолоджуватися, будувати красиве тіло, отримувати досвід дисципліни та навичок саморозвитку.

P.S- не завжди треба мати психологічні знання, щоб допомогти дитині бути стресостійким, але так важливо мати велике серце і бути ЗА СВОЮ дитину та учня.
Бути ЗА дитину, та учня це не означає «потакати»всім примхам, це означає поважати себе та дитину. А час, зусилля, досвід та ваша підтримка допоможуть маленькому спортсмену стати Великим професіональним, стресостійким Воїном спортсменом!

Проводжу семінар по спортивній психології для батьків.

Одна з учасниць задає питання.

⚡️Мій син рідко займає призові місця.
Ми його ніколи не критикували, навпаки підтримуємо, не змушуємо займатися.
Після його 10/ 12 міст на змаганнях ми навіть питаємо: «Ти точно хочеш займатися спортом?»

Він відповідає👌так.
Він сам біжить займатися. Сам встає на 7 ранку та йде на тренування.

⚡️Підкажіть як нам правильно його підтримувати?

(Що ми бачимо? Прекрасний приклад батьків, які піклуються про свою дитину)

👉Відповідь.

Супер питання. Бо більшість батьків «поспішають» з очікуванням результатів від своєї дитини.

Важливо спочатку визначитися.
Для чого ми, як батьки водимо дитину в секцію спорту?

Якщо первинна ціль 🎯 РЕЗУЛЬТАТ, то ви всі вже програли.

Бо результат залежить не тільки від вас батьків, вашої дитині, він на 50% залежить від гарного фахівця тренера, а ще і від низки багатьох обставин.
Тому спочатку краще ставите на те❗️ЩО ВАША дитина отримує:

⚡️Досвід дисципліни (кожен день йти на тренування на 7.00, це вже навичка бути дисциплінованим)

⚡️Досвід досягнення цілій.

⚡️Досвід невдач, програшів, та помилок.
Чим раніше дитина отримає здоровий досвід справлятися з почуттями болі, розчарування, від невдач, тим краще в нього буде формуватися стресостійкість та навіть впевненість в собі.

(Бо невдачі та помилки будуть на всьому протязі нашого життя. Питання в тому як ми їх проходимо. Вчимося та зростаємо чи знецінюємо себе та картаємо?!)

⚡️Більшу соціалізацію.

⚡️Досвід конкуренції.

⚡️Відчуття подолання.

⚡️Вміння боротися за себе (і не важливо яке місце займає ваша дитина, те що він прийшов на змагання долає страх, тривогу, стрес, при цьому виступає, це вже перемога!)

⚡️Вміння справлятися з почуттями.

⚡️По здоровому зайнятий час.

⚡️Ваша (батьків) впевненість, що дитина в безпеці. Не на вулиці, не знай де, а на тренуванні.

В цілому можу ще багато зробити переліків. Але давайте зупинимось.

Для чого я все це перераховувала?

Для того, щоб ви пояснювали вашої дитині, що вона/ він отримує завдяки спорту.

✅Показували дитині, що він вже зараз отримує дуже цінний досвід для життя.
✅Показувати як ви пишаєтеся своїм сином, що він не здається, а пробує ще раз і ще.
✅Показувати, що завдяки спорту він зараз закладає навички Переможця.
✅Показувати дитині, що його почуття (коли зайняв 10 місце) цілком нормальні і ви їх приймаєте (смуток, розпач)
✅Показуєте захист дитині, що ви поруч з ним в будь яких ситуаціях!

P.S-Дякую за приклад батьків, якім не байдужі почуття дитини, які не женуться за медалями з малечку, які приймають свою дитину та люблять не за щось (досягнення чи оцінки в школі), а за те що в них є дитина!

⚡️Чому я не можу прийняти це?

Питає мама спортсмена якій виграв Чемпіонат України серед дорослих (в 16 років) і вирішив покинути спорт.

Тренер та батьки в шоці. Всі не можуть зрозуміти, що раптом сталося.

Може йому хтось наговорив поганого? (Батьки вигадують багато чого, але саме найголовніше, вони так і не зробили.)

Вони не поговорили зі своє дитиною відверто (по душам)

Навіть гірше, всі настільки не могли прийняти цей факт, що почали використовували:

⚡️Маніпуляції ( от будеш далі тренуватися, ми тобі купимо, машину)

⚡️Звинувачення (як ти можеш покинути спорт? Ти не маєш право підвести нас, тренера, країну)

⚡️Катастрафізацію (Ми всі втратили майбутнього Олімпійського чемпіона, а країна втратила пошану)

⚡️Почуття провини/ стид. (Ти зробив нам боляче, ми страдаємо всі із-за твого рішення, подивись які ми пригніченні ходимо, та відчуй провину та стид)

Якщо коротко, то тренер та батьки використали всі можливі емоційні не здорові впливі на підлітка 16 років.

Но❗️❗️❗️ Ніхто не сів і навіть не подумав поспілкуватися з хлопцем та почути його.
Тому що жоден професійний спортсмен НЕ покидає спорт «миттєво» (якщо ми не маємо на увазі трагічну травму)

В цій ситуації всі (мама / тато / тренер) ДУМАЛИ про себе, а не про спортсмена.

👉Якої допомоги Ви хочете від мене, питаю маму, яка в сльозах.

⚡️Я хочу щоб ви повернули мого сина в професійний спорт. Інакше він пропаде.

👉Тобто ви просите мене стати частиною вашою маніпуляції з сином і навіть не дізнавшись чому ваш син так вирішив, повернути його (без його бажання) в професійний спорт?!

⚡️Мені казали, що ви «прямолінійна», але настільки?

👉Пауза. Даю час мамі зрозуміти, що психолог це не інструмент для маніпуляцій.

Так я кажу прямо, щоб ви змогли побачити картину в цілому.

✔️Якщо ваш син витримав такий емоційний натиск і не повернувся на тренування, це каже про те, що він давно вирішив, покинути спорт. Просто ви це не хотіли знати та бачити, от він вам і не говорив.
А те що він виграв Чемпіонат України, скоріш за все говорить, що він відпустив себе емоційно, бо знав, що буде покидати спорт.

✔️Зараз ви в відчаї і намагаєтесь використовувати все, що можна, щоб тільки не втрати що?!

⚡️Як що? Він може стати Чемпіоном Олімпійських ігор.

👉Не факт. Ваш син займається травмонебезпечним видом спорту, він молодий, він може захотіти покинути спорт і через 2 роки, та коли завгодно.

Тому скоріш ви повірили, що він може стати Олімпійським чемпіоном.
А стане він їм чи ні, ми всі не знаємо. Це велика лотерея. Тут мало тільки багато «пахати», тут ще потрібні 1000 обставин зійтись, щоб отримати медаль.

Тому запитаю ще раз, (бачу як сльози ще більше йдуть у мами)
Якби ш то ваші сльози могли говорити, щоб вони сказали?

⚡️Що я стільки віддала заради цієї медалі.
✔️Я його привела на спорт,
✔️Я його відвозила на 6 ранку на тренування,
✔️Я його чекала по 2-3 години, поки він тренувався,
✔️Я його збирала на змагання,
✔️Я його чекала дома після змагань,
✔️Я обирала вкладати гроші в нього, а не в свої бажання,
✔️Це все я!!!!
(С великим видихом випалила мама, та навіть трошки розслабилася)

👉Так ви зробили велику роботу! Велику роботу мами, яка віддавалася на всі 💯 заради результата сина🎯 це правда.
Але ви не отримали за це того чого бажали?

⚡️Так.

👉І зараз ви злитесь на сина, за те що не дав вам того, що ви хотіли?

⚡️Так.

👉Співчуваю вам. Ви зараз в стадії «заперечення» а гнів також вивільняється при «втраті», коли людина не може прийняти ще першу сходинку втрати.

Далі ще будуть стадії заперечення, гнів, торг, депресія/суму та прийняття.

До Мени ви прийшли з запитом «торга»
У нас не вийшло повернути сина в спорт, тоді ви вирішили, що може психолог допоможе нам.

👉Я допоможу, але не так, як ви бажаєте.
Можу вам допомогти прожити втрату, щоб прийти до себе та відокремитися від сина.

Через сина втілювали свої колись не здійснені бажання.

Коли син показував результати ви раділи та літали. А коли він захотів жити своїми бажаннями та виборами вас «розірвало» та ваше минуле вас «наздогнало».

Приклад Великого тренера, якій боровся за свого учня.

⚡️Я тренер.
Мій учень дорослий та досвідчений спортсмен.
Я бачу, що йому потрібен психолог, але він відмовляється йти на консультацію.

На тренуваннях він робить дуже складні вправи, але на змаганнях максимум на 60% розкриває свій потенціал.

Намагаюсь йому допомогти, читаю багато психологічної літератури, але він мене не завжди слухає.

Мені дуже шкода його, він дійсно старається, зараз відновлюється після важкої травми. Але після того, як він декілька разів програв, та він не відібрався на чемпіонат Світу, то він почав чахнути на очах.

(Одразу бачимо приклад гарного тренера, на якого можно спиратися, та довіряти.)

👉Ви великий тренер. Прийшли на консультацію заради учня. Ваш учень в надійних руках.

Нажаль так часто буває, те що говорить близька людина (батьки, тренер, лікар) спортсмен може не почути, але стоїть сказати🤨 майже теж саме психологу, чи зовсім чужий людині і спортсмен почує.

Розкажіть про спортсмена будь ласка.
(Тренер розповідає історію на 40 хвилин)

👉Почувала вас. По вашому описанню, ваш спортсмен дійсно не прийде до психолога, навіть і не намагайтеся його привести.
Він скоріше прийде до «бабкі гадалки», ніж до психолога.

⚡️Тренер сміється 🤣, та каже: «Як ви дізналися? Я вам про це не говорив, але він дійсно іноді ходить до гадалок».

👉Ви досить детально описали вашого учня. А я достатньо давно роблю свою справу.

⚡️Давайте я вам допоможу. Думаю ми зможемо справитися.

Найголовніше зараз це допомогти спортсмену прийняти, що:

✔️Він вже ніколи не буде таким як був до травми.
Прожити втрату, тих можливостей, кі в нього були до травми, та до коли він був молодий та енергетичний.

(Травма була операбельна, та наслідки великі)
Поки спортсмен бачить себе, тим ким він був в минулому, він витрачає сили на боротьбу. І його енергія уходить в нікуди.
(Дала техніки проживання втрати)

✔️Прийняти свій вік. Він може брати досвідом, гарно виточенною технікою, та сталевою витримкою на змаганнях, молодим спортсменам ще до цього зростати і зростати…

(Дала техніки як не завертати увагу на молодших хлопців на тренуванні, які просто рвуть все від своєї енергії та сили)

Спортсмен дивиться на молодих хлопців, розуміє, що йому так важко вже тринуватися, починає метатися, сумніватися в собі, картати себе, він не відновлюється як треба, а йому не можна ще так себе навантажувати.

І так він сам робить замкнуте коло, в якому він «зливає» тренувальний процес, що призводить до зневіри в себе та як наслідок повна невпевненість в собі.

✔️Почати дивитися не на зовнішню сторону
(хто, та як тренується, та хто що сказав, а дивитися на себе. Почати записувати свої маленьки перемоги.
Зробила для нього щоденник психологічний, якій ми домовились, що тренер дасть як нотатки від якогось знаменитого спортсмена, а не від психолога😉)

Дала всі рекомендації, та ми попрощалися.

👉Тренера не чула більше пів року.
Через 7 місяців дзвінок від тренера.

МИ ВИГРАЛИ ЗОЛОТО 🥇На ЧЕМПІОНАТІ ЄВРОПИ.
Та стали майже самими віковими спортсменами в України, хто зміг це зробити!

Ми не все зробили, що ви дали, але навіть частина нам допомогла.

👉Це ваш великий труд зі спортсменом.
Вітаю вас! Ви обидва витримали важкий етап та не задались. Дуже рада за вас.

Наша тренерка сказала дзвонити вам.

🤨Це фіаско, повний провал. Говорить жінка повним паніки голосом.
Що сталося? питаю маму спортсменки, яка телефонувала.

Наша донька завалила майже всі спроби, вона потрапила у фінал чемпіоната Європи на 7 місці. Тренер на нервах та сварить доньку.

Донька нервує після невдалих спроб та критики тренера. А завтра фінальні виступи. Ми не знаємо, що робить?!

Я вас почула. Далі набираю дівчину.

Питаю- «Як ти зараз, опиши, що з тобою в одному реченні »?

(Спеціально не даю емоціям вирувати, адже завтра фінальні старти і повна рефлексія почуттів може навпаки «рознести» спортсмена, а моє завдання «зібрати»спортсмена перед фіналом)

Спортсменка – я спустошена. Ми всі очікували лише 1 місце. Тренер каже, що це кінець і я не на, що не здатна, а завтра зранку фінал.

Питаю іі- “А як ти сама відчуваєш, на що ти готова?»

Знаєш Оля, я їхали з відчуттям перемоги, і зараз знаю, що все йде нормально, але мене вибила із колії реакція тренера на 7 попереднє місце в фіналі та маміна паніка.

👉Давай залишимо маму і тренера, а поки що повтори ще раз будь ласка –
ЯК ТИ САМА ВВАЖАЄШ ТИ ЗМОЖЕШ?

👉Так, я знаю, що я можу, просто після дороги втомилась і до кінця не зібралася.

👉Повтори ще раз свої слова «Так я знаю, що можу»!
А зараз згадай, як ми тренували стан «туннельного мислення»

ТИ не поколебима, спокійна та врівноважена + твоя 🎯 ціль та твоя тверда віра в себе!

Не впускай нікого в свій тунель, поки не завершить змагання.

Давай Сонечко, вірю в тебе! Ти найкраща.
Набери мене як виступиш.

P.S-Консультація по телефону пройшла за 13 хвилин.

Дзвінок наступного дня від мами.
«Я не знаю, що ви зробили, але дякую вам.
Ми зайняли 1 місце.

PP.S-дівчина перемогла завдяки великій роботі над собою та праці тренера. Як щоб вона не була готова фізично, жодна консультація не допомогла би.
Тренер також людина і не справилася з хвилюваннями. Все добре. Всі провели роботу після змагань над помилками.

⚡️Добрий день. Нам порадили звернутись саме до вас.
👉Слухаю вас. Чим я можу вам допомогти?

Я мама доньки 10 років.
Ми займаємося професійно спортом. У доньки талант, але вона не хоче тренуватися, багато плаче, та не може сприймати слова.

(Вже бачимо реакції дівчинки на те, що відбувається на тренувальному процесі, але сама мама на це не звертає уваги)

👉Які слова донька не сприймає?

⚡️Ну 🤨 коли тренер їх принижує, кричить, говорить, що дівчата жирні. І багато всього різного (що не можна написати на пряму).

👉Яку допомогу ви хочете від мене отримати як мама дитини?

⚡️Щоб ви попрацювали з донькою і вона спокійно сприймала слова тренера.

👉Чи правильно я вас зрозуміла, що ви хочете, щоб наслідок нашої роботи з 10 річною дівчинкою було повне прийняття:

✔️критики,
✔️жорстких слів,
✔️знецінення,
✔️звинувачення,
✔️булінгу по відношенню до вашої дитини?

⚡️Ну навіщо ви так прямо говорите? Інші діти нормально сприймають слова тренера, продовжують ходити на тренування, а моя донька плаче кожен раз і відмовляється йти на тренування.

👉Так ваша донька реагує по здоровому на приниження. Не хоче йти на тренування бо там їй погано. Вона реагує більш здорово на не здорову ситуацію ніж ви.

А що відчувають інші діти ви не можете знати, в них є свої батьки, а ваша відповідальність бути гарантом психологічної та фізичної безпеки своєї дитині.

Пропоную вам інший варіант.
Допомога потрібна в першу чергу вам ❗️як мамі. Яка ставить важливість тренуватися више ніж психологічне здоров’я доньки.

Також допомога потрібна вашої дитині, бо вана вже зазнала «травлення» по відношенню до себе.

⚡️Ні, ні- ви нічого не зрозуміли. Мені потрібно щоб донька продовжувала тренуватися і спокійно відносилась до тренера та її слів. Як всі інші.

👉Вибачте, я не хочу і не буду допомагати вам в цьому.

⚡️Тоді ми знайдемо психолога якій допоможе, навідміну від вас.

ЗАВІСА!

Але давайте коротко розглянемо ситуацію. Не через призму «судді», а через призму «спостерігача»

Якщо мама дівчинки не може її захистити, це не говорить, що вона «монстр», це говорить, що вона сама є жертвою своїх батьків, скоріш за все не мала досвід захисту та нормального відношення до себе. Тому зараз їй важлива думка тренера як Авторітарноії персони, на яку вона може спиратися. (Як дитина спирається на батьків) і так вона по не зрілому спирається на важливу для неї персону.
Мама дівчинки не винна в своєму дитинстві, але вона несе відповідальність у дорослому віці за свої зміни.

P.S – жодна 🥇 медаль не варта ментального та фізичного здоров’я вашої дитини!
Та не всі тренера агрессівни, багато достойних фахівців.

Ваше життя зміниться.
Його потреби будуть більш важливими ніж ваші.
Не тому, 👉що
✔️ви та інші діти в вашої сімʼї не важливі,
✔️не тому, що так вирішив тренер,
✔️Не тому що так комусь потрібно,
а тому що професійний спорт це 🚂«найшвидший потяг у світі», який не можна зупинити, поки спортсмен не закінчить свою карʼєру.

В сверх швидкому потязі можливо їхати, триматися на різких поворотах, падати, вставати, помилятися, відновлюватися, лікуватися на ходу, іноді радіти, а потім знов бути завантаженим ворохом питань, витримувати зовнішній тиск та триматися самому.

Ваші свята та дні народження будуть проходити з тренуваннями дитини, а подорожі всією сімью на тиждень стануть можливими дуже рідко.
Бо ваша дитини вже в «колії», яка повинна тільки рухатися вперед.

Ваше життя прискориться. Вам також буде потрібна ментальна допомога, бо ви будите ЗНАТИ як все функціонує всередині.
А там «Жесть» і не може бути по іншому.
Чому?

Бо політика та спорт це самі най конкурентні ніші в світі. А де конкуренція там і жорсткі психологічні ігри в яких обов’язково є розплати.

Ну і саме цікаве, ви не зможете вийти з поїзду на великій швидкості.
Ви всі велика команда до кінця спортивної карʼєри вашої дитини.

P.S – Тому тримайтеся БАТЬКИ! Ви потрібні здорові, ресурсні, оптимістичні та заряджені (навіть коли не має сил😉) своєї дитині!

Я не можу зосередитися на змаганнях, думки весь час десь в іншому місті. В голові туман. Говорить мені хлопець 17 років.

⚡️Навчить мене бути сфокусованим на змаганнях.

👉А раніше ти міг бути сконцентрованим на змаганнях?
(Перевіряю его тривожність. Тривожні діти/ підлітки погано концентруються під час змагань)

⚡️Раніше було краще, ніж зараз. Зараз зовсім розгублений, та весь час в якісь думках.

(Вже бачимо, що «запит» клієнта, не про фокус уваги. Важко концентрувати увагу не із-за того, що він не вміє це робити, а із-за того, що він щось не зміг прийняти та прожити в минулому досвіді)

👉Ти кажеш, раніше ти міг концентруватися, бути сфокусованим на змаганнях, можеш розповісти, що сталося з того часу?

Коментую: Якщо не має порушень уваги, різних діагнозів, то твоя психіка просто почала захищати тебе від чогось неприємного в твоєму житті.

⚡️Це почалось, коли всі очікували від мені, ( і я сам), що я виконаю норматив Майстера спорту. Я стільки вклав в свою підготовку, так багато працював, але я не виконав норматив.

Потім я захворів. Потім батьки повторювали багато разів, що все в мене вийде.

(Найчастіша несвідома помилка батьків, вони думають, що так допомагають, але тим самим тільки посилюють хвилювання дитини, та думки, що «я не справився»)

А потім був відпочинок між сезонами. Далі були змагання і я погано виступив.

(Після хвороби і відпочинку це нормаль не виходити на пік свого результату, але спортсмен цього не знав, це тренеру важливо пояснювати!)

👉Я зрозуміла. Напевно ти став боятися показати поганий результат, та хвилюватися, що не виконаєш «МС»

⚡️Так.

👉Психіка завжди нас захищає.

Тобі страшно, ти хвилюєшся сильно, тому фокус уваги уходить, з того міста де тобі:
✔️погано,
✔️страшно,
✔️боляче за результат,
✔️а ще, я думаю ти відчуваєш сором?!

⚡️Звідки ви знаєте?

👉Коли думки розбігаються на змаганнях, це говорить про внутрішню велику напругу.

Твій страх не в тому, що ти можеш програти, ти як спортсмен це і так розумінь. Не в тому, що можешь не оправдати сподівання батьків та тренера.
А в СОРОМЕ !

Я не такій як вони. Вони виконали норматив МС, а я ні. Я не гідний тут бути (на змаганнях), тому думки і розбігаються.
Тілом ти на змаганнях, а ментально ти не тут. Хочеться втекти.

⚡️Ви читаєте мої думки?

👉Ні. Роблю свою роботу.

👉Пропоную спочатку почати працювати не над «Фокусом уваги»

А над тим, щоб:

🎯прийняти свій минулий виступ.
❗️прожити його.
🎯перестати себе звинувачувати.
❗️побачити реальну картину. Що не всі, хто змагаються вже майстри спорту.
🎯побудувати план маленьких перемог.
❗️знизити тривогу перед змаганнями.
🎯навчитися змагатися, без привʼязок до нормативів. Бути в потоці.

⚡️Мені подобається ідея. Давайте працювати.

⚡️Я взагалі не розумію на віщо я тут?

👉А як же ти прийшла на консультацію?

(Переді мною достатньо доросла спортсменка 22 рокі, яка добре усвідомлює куди йшла. Ми вже бачимо внутрішній конфлікт- раз вона прийшла, то частина неї хоче допомоги, але є великий критикуючий внутрішній процес, якій говорить «навіщо це все?»)

⚡️Мені тренер сказав, до вас прийти.

Та мовчить (закрилась)

(Наглядно бачимо уникающий тип привʼязаності. Не тому, що мовчить, а тому що прийшла, але закрилася. Хоче допомоги, але не може покластися на когось, бо був досвід болючий.)

👉Розумію. Дякую, що прийшла.

Пауза. Всі мовчать.
Гімнастка важко витримує паузу, очі весь час дивляться в інші сторни, тільки не на мене.

(Паузи самі золоті проміжки часу в консультації, не спішить їх заповнювати, спостерігайте за клієнтом)

👉Я бачу ти треш руку, а на правій руці в тебе мозолі. Не знизу руки, а зверху.

Як давно в тебе булімія?

⚡️Звідки ви знаєте? Зі страхом в очах питає вона?

👉Такі мазолі можливі від тертя пальців ведучої руки об гортань. Ти займаєшся силовим видом спорту.

Напевно схильна до набору ваги. Сідала на дієти, але їсти дуже хочеться після силових вправ. Особливо перед циклом жіночім.

⚡️Так це правда. Спочатку я визвала рвоту, після того, як багато зʼїла на свята, а потім почала робити це весь час.
Вже 7 років я не можу зупинитися.

👉 Але ти робиш це не тільки із-за ваги, на деякий час ти так скидаєш велику внутрішню напругу. Якій доволі багато в тебе.

⚡️Так я завжди сильно хвилювалися перед змаганнями. А потім вже почала не витримувати.

👉А що с твоєю мамою? Де вона?

(Якщо дівчинка завжди хвилювалася, та продовжила займатися спортом, це говорить, що її почуття ні кому були не потрібні.)

(Також булімія, часто повʼязана з розривом контакту з мамою, коли дитину залишають на одинці зі своїми почуттями. На прикладі дівчини ми бачимо, чуттєвий склад психіки, яка піддавалася стресу, якій не могла опанувати, а мама жила своїм життям, дитина не могла роз положити свої емоції у безпечному місці.)

⚡️Мама є, але їй все одно, що зі мной. Вона питає мене, а коли я хочу поділитися, їй все не має часу на мене. А тренеру, я не можу сказати, бо він прагне весь час результатів.

👉Співчуваю тобі. Ти зовсім сама залишилися.

І коли багато почуттів, вони затоплюють тебе, ти вживаєш багато їжи, а потім так звільняєшся від їжи та надлишку почуттів.

Але це замкнуте коло.

Ти готова лікуватися? Нажаль ця подорож буде довгою. Ти готова піти разом, та вийти з цього кола?

⚡️ Так, я вже втомилась від всього, зі сльозами на очах говорить спортсменка. Я вже не хочу навіть виступати. Але я хочу допомогти собі.