Категорія: З Telegram-каналу

Російських спортсменів хочуть допустити до змагань.

Спортсмени пишуть мені, що вже скоро змагатимуться з росіянами, і це їх:
👉 Обурює,
👉 Викликає багато запитань,
👉 Викликає тривогу.

Тому я вирішила вже зараз написати правила, які можуть знадобитися спортсменам під час змагань.

А всім, хто каже, що «спорт поза політикою», нагадаю:

👉 Наші діти втратили матерів, батьків, родичів, домівки, місця, де могли б тренуватися.

Хтось був змушений виїхати за кордон.
Хтось не має змоги віддати дитину на спорт, бо всі гроші йдуть на оренду житла та лікування.

Ми вже не в рівних умовах із російськими спортсменами та представниками інших країн.

Ми боремося і вдома, і на змаганнях. Але найголовніше — наші спортсмени вже три роки живуть під психологічним тиском.

Вони — живі люди, які проходять крізь це жахіття, поки інші спортсмени мають можливість спокійно тренуватися.

Правила 📝 поведінки та емоційної безпеки

1️⃣ Не спілкуватися взагалі.
Із тренерами з Росії — теж.

2️⃣ Не вестися на провокації.
Не реагувати на жодні фрази. (Потім усе перекрутять не на вашу користь.)

3️⃣ Ваше поле бою — це змагання.
Не роздягальня. Не кулуари. Лише змагання.

4️⃣ Не проявляти емоції в бік команди з Росії.
Дивись пункт 3.
Збережіть енергію — вона вам знадобиться.

5️⃣ Не бійтеся суперника.
Так, російські спортсмени можуть бути сильними.
Але вони такі ж спортсмени, як і всі інші.
Не ставте їх у своїй голові на п’єдестал.

6️⃣ Не відповідайте супернику, якщо він намагається вас «розхитати» емоційно.
Будь-яка ваша реакція — це вже його перемога.
За вас говоритиме результат.

7️⃣ Який би результат ви не показали — несіть себе гідно!
Поважайте себе.
Результати змінюються від змагань до змагань.
Але найголовніше — це ваша гідність, повага до себе та до своєї країни!

P.S.
Боріться гідно — за себе, команду, країну.
А там будь-що буде! Головне — віддати всі сили.
Кінцевий результат — це не крапка, а кома.

Ви продовжите вдосконалювати свої навички та здібності.
Але вашу Волю не перемогти!

Не кожен спортсмен може стати чемпіоном, і на це є кілька причин, пов’язаних не лише з фізичними, а й психологічними, соціальними та навіть випадковими факторами.

Ось основні з них:

1. Фізичні обмеження

• Генетика: Однією з ключових причин є генетичний потенціал. Не кожна людина має природні фізичні дані, здатні забезпечити максимальні результати у певному виді спорту.

• Фізичний розвиток: Спортсмени мають різні темпи фізичного розвитку. Деякі можуть досягти свого піку в юному віці, інші — в старшому. Це, у свою чергу, впливає на можливість досягти чемпіонських висот у різні періоди життя.

2. Нестача професійних тренерів

• Багато тренерів не здатні правильно поставити техніку, не розуміють, як вести дитину до високих досягнень, і не мають досвіду роботи з різними віковими групами. Крім того, часто професіоналізм тренера затьмарюється низькою зарплатнею, внутрішніми конфліктами або навіть постійною конкуренцією серед тренерів. Через це багато дітей не отримують належної підготовки та часто гублять свій потенціал.

3. Психологічні фактори

• Мотивація: Стати чемпіоном — це справа величезної внутрішньої мотивації. Без сильного бажання та амбіцій досягти найвищих результатів навіть найбільш талановитий спортсмен може зазнати труднощів на шляху до перемоги.

• Вроджені риси: Не кожна дитина має достатньо агресії для досягнення перемоги.

Саме ця агресія часто дає сили для боротьби. Деякі діти займаються спортом просто тому, що їм подобається, і це також прекрасно, але змагання для них можуть бути емоційно важкими. Вони можуть не любити конкуренцію або відчувати себе незручно в агресивному середовищі, що може ускладнити їх розвиток.

• Емоційна зрілість батьків: Якщо батьки не дають дитині простір для емоційного розвитку, не дозволяють виражати свої почуття в безпеці, це може вплинути на її здатність витримувати стрес і невдачі.

Такі діти часто не можуть справлятися з поразками та тиском і залишають спорт на підлітковому віці.

• Самовпевненість та самоконтроль: Низький рівень самовпевненості або неспроможність контролювати емоції можуть стати серйозними бар’єрами на шляху до чемпіонства.

4. Соціальні фактори

• Підтримка та ресурси: Професійний спорт потребує значних фінансових витрат. Початкові інвестиції в тренування, екіпіровку, поїздки на змагання та інші витрати лягають на плечі батьків.

Багато талановитих спортсменів через соціально-економічні обставини не можуть змагатися на найвищому рівні.

• Менторство та оточення: Підтримка сім’ї, тренерів, друзів і важливих людей має величезне значення. Без цієї підтримки або в токсичному середовищі важко досягти високих результатів.

5. Конкуренція та умови змагань

• Насичена конкуренція: У багатьох видах спорту конкуренція надзвичайно велика. Навіть якщо спортсмен має талант, йому може бути складно досягти вершин через високий рівень змагання в своїй категорії.

• Травми: Спорт завжди несе в собі ризик травм, які можуть серйозно вплинути на кар’єру.

Іноді навіть найкращі спортсмени не можуть стати чемпіонами через травми, що перешкоджають їх розвитку.

6. Робота та тренування

• Недостатня дисципліна: Чемпіонство вимагає величезних зусиль, самодисципліни і часу.

Спортсмени, які не готові працювати щодня та постійно розвиватися, можуть пропустити можливість досягти найвищих результатів.

• Неоптимізовані тренування: Багато спортсменів не мають доступу до висококваліфікованих тренерів або не використовують сучасні методи тренувань, що обмежує їх потенціал.

7. Випадкові фактори

• Сприятливі обставини: Іноді для досягнення чемпіонства необхідні просто сприятливі обставини, які не завжди можна передбачити. Наприклад, наявність гарного спортивного менеджменту або правильне зростання спортсмена можуть стати важливими факторами.

• Форма в потрібний момент: Успіх чи невдача часто залежить від того, чи знаходиться спортсмен в оптимальній фізичній формі саме на момент змагань.

8. Емоційна витривалість

• Здатність переживати невдачі: Чемпіони мають не лише великий талант і працездатність, а й здатність долати розчарування та невдачі.

✔️Я боюся програти.
Говорить мені спортсменка 16 років.

☑️Ти досвідчена спортсменка, це означає, що ти вже програвала колись на змаганнях і знаєш, як це.

Тоді що саме ти боїшся насправді?

✔️Критики. Я не виношу критику взагалі.

☑️А хто тебе критикує кожен раз?

✔️Батько. Якщо в мене щось не виходить він каже, що я
⚡️не справляюсь,
⚡️в мене поганий характер,
⚡️я погано стараюсь.

☑️Співчуваю тобі. А як мама в цей час себе поводить?
Мама просто мовчить, а так мама мене не критикує.

А ще гірше, коли я програю, папа завжди приходить робить аналіз змагань і питає чому я так виступила?

Тому я зараз навіть тренера не можу чути, якщо він мені помилку говорить.

Хоча я знаю, що тренер не критикує мене.
——————————————
Що ми маємо?

Роблю аналіз 📊психологічного стану спортсменки:

Дівчина відчуває сильний страх перед поразкою, але при глибшому аналізі бачимо, що основна причина — не сам факт програшу, а критика з боку батька. Вона сприймає його слова як дуже болючі, що свідчить про низьку самооцінку та високу емоційну вразливість.

Основні проблеми:

1. Страх критики – вона не сприймає навіть конструктивні зауваження, бо її психіка вже виснажена токсичною критикою від батька.

2. Залежність від батьківської оцінки – вона надмірно орієнтована на думку батька, що підриває її впевненість у собі.

3. Емоційне виснаження – оскільки дівчина постійно перебуває у стресі через страх розчарувати батька, це призводить до перевантаження нервової системи.

4. Конфлікт із тренером – через травматичний досвід із батьком вона не може нормально сприймати навіть нейтральні коментарі тренера.

🎯Створю План лікування та психологічної підтримки.

1. Усвідомлення та прийняття своїх емоцій.

• 📌Допомогти спортсменці усвідомити, що її страх критики не є «капризом», а захисною реакцією психіки.

• 📌Пояснити, що слова батька – це не об’єктивна правда, а його суб’єктивне бачення, яке не визначає її особистість.

2. Робота над самооцінкою.

• 📌Вправи на усвідомлення власних досягнень.
• 📌Техніки позитивного мислення: замінювати негативні думки про себе на конструктивні («Я достатньо хороша, я розвиваюся»).
• 📌Вправи на формування внутрішньої опори: «Я маю право на помилку», «Я можу програти і залишатися цінною».

3. Робота зі страхом критики.

• 📌Техніка «пом’якшення критики»: вчитися сприймати коментарі тренера як допомогу, а не як напад.
• 📌Робота з тілом: релаксаційні техніки для зниження тривожності перед змаганнями.

4. Робота з емоціями.
• 📌Допомогти висловлювати свої почуття: через щоденник емоцій або арт-терапію.
• 📌Навчити асертивному спілкуванню: м’яко, але впевнено відстоювати себе перед батьком.

Очікувані результати 🏋️

• 📍Менший страх перед критикою.
• 📍Легше сприйняття коментарів тренера.
• 📍Покращення самооцінки та віри у власні сили.
• 📍Зменшення впливу слів батька на емоційний стан.

Цей процес займе час, але поступова робота допоможе дівчині позбутися деструктивних страхів та відчути більше впевненості у собі.

А зараз питання ?!
Чи розуміє батько дівчини яку 👉їй прийдеться пройти роботу над собою?

Ні не розуміє.

ЦІНА ПЕРЕМОГИ ВИСОКА!

Кожен день спортсмен занурений у тренувальний процес. Але щоб емоційно не вигоріти та залишатися в ресурсному стані, важливо дотримуватися правил психологічної гігієни.

📍Опори 🏋️

У тебе повинні бути опори поза спортом: хобі, друга професія, сім’я, навчання, бізнес. Ніколи не живи тільки спортом – це шлях до вигорання.

📍Залишай тренування одразу після тренування.

Навчися швидко переключатися – на іншу діяльність або просто на відпочинок.

📍Не «жуй жуйку» невдач.

Проаналізував → зробив висновки → втілюєш зміни → знову до результату. Не застрягаєш у негативі!

📍Відстежуй свої думки.

Ти зараз у стані дефіциту (мислення жертви) чи бачиш можливості?
Форс-мажори – це частина спорту. Накручування себе лише підвищує тривогу.
Тренуй усвідомлення та спостереження за своїми думками:
• Я в дефіциті чи я можу це відпустити й рухатися далі?

Лише наповнений спортсмен показує стабільні результати!

📍Не порівнюй себе з іншими та уникай самокритики.

Ти можеш бути не в найкращій формі зараз, але це не означає, що ти гірший.
Роби свою справу максимально добре тут і зараз.
На змаганнях – борись за себе і свою команду.
Перемога – це наслідок твоєї ментальної та фізичної роботи.

📍Сон – наше все!

Саме під час сну відновлюється психіка. Не нехтуй ним.

📍Переключення.

Практикуй активне емоційне переключення:
Йди на оперу, рок-концерт, нове навчання, де немає спортсменів.
Вирушай на ретріти, кемпи, подорожі – давай мозку перевантажитися від спорту.

Перемога – це не тільки фізична сила. Це твій ментальний баланс і здатність відновлюватися. Тримай себе в ресурсі – і результат прийде!

Жалість/ жорстокість vs співчуття та повага до своєї дитини в професійному спорті.

Жалість токсичне почуття до дитини яка вчить:

❗️ Шукати оправдання замість знаходження рішень та прикладання більших зусиль.
❗️Створює особистість, яка буде маніпулювати та шукати винних.
❗️Не дає можливості зростати ментально та психологічно дитині.

Жалість та Жорстокість до своєї дитини це:

🔺Якщо тобі так важко, можеш залишитесь вдома сьогодні.
🔺Ти хворів перед змаганнями, тому все добре якщо ти не будеш приймати участі в змаганнях чи показав поганий результат.
🔺Якщо так важко, покидай спорт.

Ще гірша крайність це Жорстокість замість співчуття та поваги.

Жорстокість це:

🔺Ти повинен «пахати» незважаючи не на що. (Так спортсмен може зневажати болью на тренуванні та отримати травму)

🔺В твоєму житті повинен бути тільки спорт. (Так спортсмен скоріше вигорить чи буде мати бажання займатися)

🔺Не давати відпочивати. Загружати навіть у вихідний.

Що робити замість жалості / жорстокості ?

Проявляти співчуття та повагу до дитину:

💠Я бачу, що це важко, але ти все одно намагаєшся. Дякую тобі за це. (Повага до зусиль дитини).

💠Я співчуваю тобі, але помилка чи поразка не означають, що ти поганий спортсмен, це просто досвід який ми пройдемо разом.

💠 Навіть якщо ти хвилюєшся перед змаганнями, ти все одно сильний! Всі хвилюються, це нормально, головне роби свою справу.

💠Я бачив як ти старався, навіть якщо ти не покращив результат зараз ти зможеш це зробити в наступний раз. Вір в себе, бо я вірю в тебе і знаю, що все вийде.

🎯Так ви підтримуєте в дитині СИЛУ, а не СЛАБКІСТЬ.
🎯Жалість та жорстокість створюють жертву, а співчуття та повага ОСОБИСТІСТЬ.

Пам'ятайте

⚡️ Дитині не потрібна жалість чи жорстокість, їй потрібна ваша віра та повага до нього!

🔺Я стільки вклала зусиль і що все марно?

Питає мене дівчина спортсменка 17 років на консультації?

❗️Що ти маєш на увазі? Можеш більше розповісти?!

🔺Ну … банально, але я показала поганий результат на змаганнях. Я розумію, що бувають невдачі, але я дуже погіршила результат.
А стільки зусиль вклала.

І я не розумію чому так?

❗️Так вірю, що вклала багато. Співчуваю тобі. Коли боляче починаєш думати, що вся твоя робота була марною.
І потім важко змусити себе працювати знов плідно, бо в голові вже є сумніві:

✔️А якщо знов не вийде?
✔️А навіщо я так багато віддаю часу та зусиль?
✔️А що далі?

🔺Так. Ви розумієте мене. Дякую.
А ще стає страшно від того, що не розумієш в чому причина, якщо я готувалася без жодних «збоїв», хвороб, пропусків.

Та прикро, що мене не розуміють. Кажуть «все буде добре наступний раз».
Тренер хоче підтримати, але чомусь мені тільки гірше…

❗️Напевно тобі «соромно» перед тренером, що ти не можеш прийняти його підтримку?

🔺Пауза… А я так не думала навіть. Точно, мені соромно. В нас гарний тренер. Він намагається нам допомогти. Якби ш то я погіршила трошки результат мені наверное було б не так соромно.

❗️Хочеш розберемо, що сталося?!
Подивимося всю ситуацію, що відбувалось ДО та ПІД час змагань. Куди ти витратила емоційну енергію, та зробемо план на наступні змагання?

🔺Так хочу.

❗️Але спочатку хочу щоб ти зняла с себе звинувачення.
Трошки побуду твоїм адвокатом.

Я знаю, що ти «трудяжка», зараз ти сильно картаєш себе, від цього твоя самооцінка ще більше падає (вона і так понизилась після змагань), із-за того, що ти не розумієш, що сталося тобі ще гірше, плюс сором перед тренером.

Тому перш ніж дивитися ситуацію, давай спокійно приймемо, що ти:

⚡️не втратила все,
⚡️що твої зусилля не були марними. (Навіть якщо ти виступила погано, це також було гарне тренування само по собі, яке в купі зі всією іншою підготовкою буде допомагати тобі набрати гарну форму на наступні змагання)
⚡️що тренер не «звинувачує» тебе, та не очікую весь час гарних результатів.
⚡️що тренер доросла люди і сам може дати раду своїм емоціям,
⚡️що ти зробила на той момент все, що могла (навіть якщо результат тебе і не задовольнив)
⚡️що це буде досвідом якій допоможе на наступних змаганнях.

Так ок?

🔺Дякую. (Посміхається, та тіло поступово розслабляється)
Так навіть легше. Я звикла себе звинувачувати, якщо щось йде не так.
А коли ви говорили, мені стало легше.

❗️Тоді давай розбирати ситуацію як спостерігачі, а не як переслідувачі тебе.
А потім зробимо психологічний план підготовки к наступним змаганням.

🔺Давайте….

P.S-Спортсмену важливо розуміти, що пішло не так. Щоб мати змогу це «контролювати», та вдосконалювати.
Так спортсмен залишається спокійним.
Коли не розумієш, що не так? То під час змагань (а самі змагання це вже стрес) хвилювання стають ще більшими та спортсмен несвідомо робить більше дрібних помилок.

PP.S-Ситуацію потрібно розбирати, не тоді, коли спортсмен звинувачує себе чи інших, а спокійно та врівноважено.

З повним розбором того, що відбувалося та планом психо/емоційної підготовки на наступні змагання.

Дівчинка швидко розібралася, що її увага уходила в різні місця і вона не могла себе зібрати до купи, тому було багато помилок дрібних. План розписали. Все йде як треба зараз.

Ppp.S- Негативний досвід потрібен кожному спортсмену. На нього він може спиратися і вже розуміти, я так більше не хочу, тому буду робити так, як треба для того, щоб завоювати медаль.🥇

Спочатку розберемося в чому різниця?

Коли потрапляє в відчуття провини, він відчуває себе себе:

👉Поганим,
👉Слабким,
👉Не здарою,
👉Не здатним показати результат.

Той, хто відчуває провину за помилку чи погіршений результат, вже віддає право іншому бути краще за нього.

Провина призводить до само знецінення.
А само знецінення призводить до страху перед змаганнями.

Та якщо використовувати в вихованні спортсмена:

❌почуття провини,
❌звинувачення,
❌претензії,
❌скидання своєї відповідальності ( тренер також відповідає за результат спортсмена),

то спортсмен після поразки чи помилки потрапляє в відчуття стида / провини,
та автоматично входить в трикутник👉 Жертва / Переслідувач / Рятівник.⛑️

А ці всі ролі ДИТЯЧИ!

А ще гірше, що в цій позиції не можливо подивитися на ситуацію, та зробити аналіз.
В цій позиції є тільки злість, звинувачення та відчай.

Чому в спорті так важливо виходити із позиції ЖЕРТВИ ?

Бо «дійти» до дорослого віку в професійному спорті не так просто, а ще і змагатися на рівних зі світовими лідерами, то вже рівень ОСОБИСТОСТІ яка :

⚡️знає свої сильні та слабкі сторони,
⚡️вміє регулювати свій емоційний стан на змаганнях,
⚡️вірить в себе та свою зроблену роботу.

Це ніяк не рівень дорослого спортсмена якій внутрішньо «дитина».

Але що робити якщо досвід «звинувачень, критики, знецінення» був в житті спортсмена з малечку?

✔️Як не потрапити в провину, коли зробив помилку на змаганнях (особливу дрібну)?
✔️Як вийти з цього кола, коли реакції на «помилку чи невдачу» вже автоматичні?

❗️Важливо ВИХОВУВАТИ спортсмена через відповідальність!

Що це таке?
Відповідальність не дорівнює = провині.

🎯ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ це:

⚡️повага до себе,
⚡️вміння признавати свої помилки (але без критики себе, без звинувачень та знецінення)
⚡️нести тільки своє, не брати на себе чуже.
(Тренер і за мене засмутився, з мене будуть глузувати і т.п)
⚡️приймати себе, та те що ви жива людина, яка може помилятися чи програвати.
⚡️проходити досвід того, що я щось зробив не так, але я можу це прийняти, пройти, подивитися, що я можу виправити.

Тому так важливо щоб батьки, а потім тренера вчили спортсмена відокремлювати відчуття провини від відповідальності!

Не маніпулювали звинуваченнями, а давали вибір спортсмену.

Говорили з ним, що таке відповідальність та гідність!

🎯Так ми отримуємо більше ДОРОСЛИХ СПОРТСМЕНІВ, які вміють витримувати тиск змагань та випробувань.

Під час змагань професійного спортсмена можуть відволікати різні фактори, які забирають фокус уваги і знижують результативність.

Ось основным з них:

1️⃣Відсутність впевненості в собі.( спортсмен хворів, мав травму чи просто не мав змоги гарно тренуватися)

2️⃣Страх поразки.

3️⃣Страх поганого результату.

( пункт 2 відрізняється від пункта 3 тим, що спортсмен має досвід бути регулярно на п'єдесталі, а страх поганого результату це коли спортсмен чекає на виконання нормативу чи радий покращеному результату, чи спортсмен йде на рекорд)

4️⃣Фізична перевтома.

5️⃣Психо/емоційна перенапруга.

(Ситуації різні. У підлітків втома в школі чи перенапруга на тренуванні, у дорослих може все завгодно забирати сили. Від сімейних питань до особистої кризи)

6️⃣Деструктивна сімʼя.

(В сімʼї де не має емоційної безпеки для дитини панує страх) такі діти вже знаходяться в тривожному стані весь час. А на змаганнях їм взагалі важко тримати концентрацію)

7️⃣Багато негативних думок.

8️⃣ Розторканість психіки (це коли одночасно з різних сторін потрібно звертати увагу. Наприклад – своє хвилювання, думки про несправну екіпіровку, щось суддя говорить, щось тренер доносить і психіка спортсмена не розуміє на що реагувати.)

9️⃣Важкі емоційні події ДО змагань.
Які «спалили» всі сили спортсмена. Що він вже не може тримати довго свій фокус уваги.

🔟Не має навичок тренування фокусіровки. Уваги вистачає на короткий проміжок часу.

1️⃣1️⃣ Жорстка дієта. Чи просто спортсмен не поповнював запаси глікогену. Тобто не вживав достатньо води з електролітами. Тримати увагу (фокус) за цей процес відповідає мозок. А мозок потребляє багато глюкози. Якщо вона закінчується, то фокус уваги також важко витримати.

1️⃣2️⃣Високій рівень змагань. Олімпіада, чемпіонат Світу і т.п
Спортсмен може «згоріти до змагань»

P.S-Якщо цікаво як тренувати фокус уваги, та що робити якщо вирують різні події на які треба реагувати, а змагання ніхто не відміняв , то пишить +
Опишу різні метоліки тренування уваги.

✔️ Я не разумію що сталося на змаганнях.
Я був фізично готовий. Но на змаганнях я програв.

Допоможи зрозуміти, що сталося, щоб я зміг це виправити.

Говорить мені молодий, досвідчений та талановитий спортсмен 20 років.

☑️Давай розберемося разом.

Розкажи будь ласка якій ти був на змаганнях? Але так, якби ти дивився на себе зі сторони.

✔️Фізично все супер, але якісь я був не зібраний, не сфокусований.

☑️Продовжуй дивитися на себе зі сторони та опиши спокійно, де були твої думки?

✔️Я якісь розхлябаний.
Думки «розпливаються»

☑️ Я знаю тебе, як достатньо сильного та вже досвідченого психологічно спортсмена.
Ти сам казав, що хвилювався в зоні контроля.

Тоді скажи які це змагання вже поспіль?
(Якщо фізично спортсмен був в формі, то одразу перевіряю, наскільки він вже був втомлений ментально, бо втома не дає змоги тримати увагу довго)

✔️Це 6 змагання за 2 місяця.

☑️Напевно ти втомися емоційно?
Тому що 6 змагання за 2 місяця, це багато. Вони забирають багато сил психологічних.

Думаю ти зміг відновитися фізично, але ментально просто не вистачило сил.

✔️Так ти права. Я не боявся суперників, хотів перемогти, але був «вʼялим» внутрішньо.
Так мені значить потрібно вчитися більше фокусіроватися?

☑️Ні. В твоєму випадку вчитися краще:

⚡️розслаблятися ментально,
⚡️переключатися після змагань на зовсім інший від діяльності, чи процес.
Щоб дати мозоку передохнути від думок про спорт.
⚡️за день до змагань не робити психологічні вправи (що ми напрацьовували) давати собі відпочити.
⚡️та будемо вчитися розподіляти ментальні сили в довгостроковий період.

✔️Так я дійсно не міг себе зібрати. Але я завжди думав, що потрібно тоді краще тренувати увагу, а ти кажеш навпаки про вміння розслаблятися.
Я чую тебе, ти права. Я весь час думаю як мені краще зробити все для перемоги. Навіть сам іноді втомлююсь від цих думок.

☑️Так. Багато спортсменів хочуть навчитися «тримати увагу на змаганнях», але у палиці 2 кінця.
Щоб навчитися фокусіроватися довго та ефективно, потрібно вчитися ментально розслаблятися та відпускати все.

Ну що робимо новий план ментальної підготовки?

✔️Звісно🥇.

P.S-Тема фокусіровки на змаганнях цінна та важлива. Але вміння бути уважним без вміння розслаблятися не має сенсу.
Тому давайте вчитися Балансу “Фокосіровки vs Розслабленню.

Вже готую для вас вебінар на тему «Фокусіровки на змаганнях. Методи та навички для ефективного виступу на змаганнях»