✔️Я боюся програти.
Говорить мені спортсменка 16 років.
☑️Ти досвідчена спортсменка, це означає, що ти вже програвала колись на змаганнях і знаєш, як це.
Тоді що саме ти боїшся насправді?
✔️Критики. Я не виношу критику взагалі.
☑️А хто тебе критикує кожен раз?
✔️Батько. Якщо в мене щось не виходить він каже, що я
⚡️не справляюсь,
⚡️в мене поганий характер,
⚡️я погано стараюсь.
☑️Співчуваю тобі. А як мама в цей час себе поводить?
Мама просто мовчить, а так мама мене не критикує.
А ще гірше, коли я програю, папа завжди приходить робить аналіз змагань і питає чому я так виступила?
Тому я зараз навіть тренера не можу чути, якщо він мені помилку говорить.
Хоча я знаю, що тренер не критикує мене.
——————————————
Що ми маємо?
Роблю аналіз 📊психологічного стану спортсменки:
Дівчина відчуває сильний страх перед поразкою, але при глибшому аналізі бачимо, що основна причина — не сам факт програшу, а критика з боку батька. Вона сприймає його слова як дуже болючі, що свідчить про низьку самооцінку та високу емоційну вразливість.
Основні проблеми:
1. Страх критики – вона не сприймає навіть конструктивні зауваження, бо її психіка вже виснажена токсичною критикою від батька.
2. Залежність від батьківської оцінки – вона надмірно орієнтована на думку батька, що підриває її впевненість у собі.
3. Емоційне виснаження – оскільки дівчина постійно перебуває у стресі через страх розчарувати батька, це призводить до перевантаження нервової системи.
4. Конфлікт із тренером – через травматичний досвід із батьком вона не може нормально сприймати навіть нейтральні коментарі тренера.
🎯Створю План лікування та психологічної підтримки.
1. Усвідомлення та прийняття своїх емоцій.
• 📌Допомогти спортсменці усвідомити, що її страх критики не є «капризом», а захисною реакцією психіки.
• 📌Пояснити, що слова батька – це не об’єктивна правда, а його суб’єктивне бачення, яке не визначає її особистість.
2. Робота над самооцінкою.
• 📌Вправи на усвідомлення власних досягнень.
• 📌Техніки позитивного мислення: замінювати негативні думки про себе на конструктивні («Я достатньо хороша, я розвиваюся»).
• 📌Вправи на формування внутрішньої опори: «Я маю право на помилку», «Я можу програти і залишатися цінною».
3. Робота зі страхом критики.
• 📌Техніка «пом’якшення критики»: вчитися сприймати коментарі тренера як допомогу, а не як напад.
• 📌Робота з тілом: релаксаційні техніки для зниження тривожності перед змаганнями.
4. Робота з емоціями.
• 📌Допомогти висловлювати свої почуття: через щоденник емоцій або арт-терапію.
• 📌Навчити асертивному спілкуванню: м’яко, але впевнено відстоювати себе перед батьком.
Очікувані результати 🏋️
• 📍Менший страх перед критикою.
• 📍Легше сприйняття коментарів тренера.
• 📍Покращення самооцінки та віри у власні сили.
• 📍Зменшення впливу слів батька на емоційний стан.
Цей процес займе час, але поступова робота допоможе дівчині позбутися деструктивних страхів та відчути більше впевненості у собі.
А зараз питання ?!
Чи розуміє батько дівчини яку 👉їй прийдеться пройти роботу над собою?
Ні не розуміє.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання