Автор: Ольга Береснєва

1️⃣В стані пригнічення спортсмен внутрешньо напружен. Він шукає відповіді:
⚡️ «Чому так сталося»? Чи⚡️ «Що зі мною не так»?

Це марні питання. Вони вам не допоможуть, а навпаки ще більше уведуть у стан напруги та відчуття, що з ви якийсь не такий спортсмен.

По перше треба заспокоїтися та переключитися.

Якщо у вас є можливість поговорить з близькою для вас людиною—зробіть це.
Виговоритися ще нікому не заважало. 😉

Але важливо щоб ця людина могла просто вислухати вас.

🫸 Не критикувала;
🫸 Не давала порад;
🫸 Не питала «чому так сталося знов?»
🫸 Не говорила які всі погані, а ви навпаки.
🫸Не пропонувала випити, заїсти, покурити, покинути спорт.
Просто була вашою жилеткою 🙏

Далі важливо не пірнати в тренувальний процес, а дати собі морально відпочити від спорту.

Я не пишу ☄️не ходити на тренування, але якщо вам погано, то краще пів дня, чи день присвятити собі.

Переключитися це -взагалі забути про спорт, та отримати нові великі емоції. Це може бути: концерт, більярд, караоке, сауна з друзями, массаж, зустрічі де вас не питають про спорт, та все, що ви забажаєте.

Навчиться не тільки розслаблять тіло, а ще і психіку, та мозок.
Багато спортсменів вміють давати відпочинок тілу, але не вміють давати відпочинок голові.

Ваши гарні результати на пряму залежать від вміння себе (по здоровому) відключати💃🕺! Вміння відпочивати, відпускати морально.

Якщо спортсмен в постійній психо-емоційній напрузі, то з часом він/вона не зможуть виходити на пікови великі результати та досягнення.

Далі буде ще будуть розкриття в пунктах:2, 3, 4, 5.

Якщо ви взяли час, відпочили (хочь трошки😉)
Тоді важливо зробити психологічну ревізію:

Спитати себе:

☝️Що мене так засмутило?
☝️Що я можу покращити?
☝️ Що залежить від мене?
☝️ На що я не можу вплинути?

Зазвичай спортсмен уходить в стан пригніченності , та знецінення себе (чи процесів, чи інших)

В цей час нічого не хочеться.

Важливо звужувати наслідки ситуації
Поясню:
Спортсмени хочуть перемагати, та покращувати результат, коли цього не відбувається (регулярно), то спортсмени уходять в стан тупика чи розчарування.

Це буває не завжди, але психіка не залізна, та коли все валиться, то спортсмени занурюються в:

☝️самокритику;
☝️злості на себе чи на тренера, суперника, суддів і т.д
(Якщо цей стан затягується, то треба вже звертатися до психолога.
☝️іноді в стан прострації (нічого не радує, нічого не хочу)

Психологічна ревізія потрібна для того щоб спортсмен побачив що все ж таки⚡️
вийшло в нього!
Та на шо він/вона можуть впливати.
(Ніколи не буває все погано, щось спортсмен робить все ж таки добре)

⚡️на що він далі може впливати та змінювати. (Коли спортсмени в пригніченому стані, то бачення ситуації звужується чи навпаки гіпербалізується.)

Після низки невдач спортсмену важливо знов відчути внутрішню опору та сили впливати на ситуацію.

Коли деякий час результати не покращуються, то спортсмени втрачають сенси йти та боротися далі ( кожен спортсмен мотивований , та бореться на змаганнях, коли бачить своє майбутнє, свої перемоги. Коли це не відбувається на протязі пів року та більше, спортсмен втрачає віру та бачення майбутнього в спорті. Це дуже важкий психологічно стан)

Тому спортсмену важливо знайти опори, побачити, що все ж таки виходило (не знецінювати свої минулі досягнення)

Але таку ревізію краще робити з кимось близьким.
Само рефлексія це прекрасно. Але інша людина може більше показати, та підтримати.

Крок 3️⃣ Буде в наступній статті.

КРОК 3️⃣
Розмовляйте зі спортсменом!

Коли йде низка невдач, спортсмен втрачає бачення майбутнього.
В його уявленні вже немає тієї картинки себе, як було колись.

Спортсмен втрачає опоры, йому погано.
Він не розуміє навіщо рухатися далі.
(Так спортсмен продовжує йти на тренування, але робить це більше по інерції. Із стану так «треба», а не із стану «я хочу»)

Доречі мотивований спортсмен -це той хто бачить своє добре/успішне майбутнє в спорте та тренується із стану «я хочу»

В такому стані (коли руйнується опора бачення себе в майбутньому)
Спортсмену потрібен ІНШИЙ!

Поясню: в такому випадку спортсмен як в тупіку. Йому треба з кимось поділитися.

Бажано щоб це була авторитетна людина для спортсмена: Батьки, тренер, психолог, людина яка має вплив.

Важливо допомогти спортсмену:

1~ пройти фрустрацію (пригниченний психічний стан людини, яка потрапила в розбіжності реальності з очікуваннями.)

2~Проговорити як можно рухатися далі.

☝️Звузити кордони впливу (наприклад спортсмен не може відповідати як будуть грати інші гравці команди, чи як буде йти відбір і т.п)
Спортсмени часто беруть на себе, те що не в їх зоні впливу ( як поведе себе тренер, як буде його напарник готуватися і.т.п)
Але- це марні хвилювання, вони викликають тільки хвилювання і тривогу. Спортсмен може впливати тільки на себе, але не може нічого зробити чи покращити за іншого.

☝️Зробити план, що зараз спортсмен може:
Роздробити на дуже маленьки кроки.

Спортсмен може бути травмований, чи в дуже поганому психологічному стані.

В такому випадку спортсмен не розуміє: «А що я можу в такому стані робити»?

Особливо якщо тренер чи лікар кажуть:
👉Йди лікуйся;
👉Зробить щось зі своєю головою;
👉Ти вже давно не показуєш результат і т.п

І це дуже пригнічує спортсмена.

Важливо показати що навіть в такому стані можно прописати план маленьких дій.

Для чого це?

Коли людина може впливати на своє життя, на своє майбутнє, має силу робити маленьки дії для подальшого успіху- тоді людина відчуває що може впливати, це дає сили та надію, що я ще зможу багато чого досягти.🏆

Але для цього дійсно потрібна допомога іншої (безпечної для спортсмена) людини.

На своїх лекція я питаю спортсменів:
«У кого з вас є людина з якою ви можете поділитися, поплакати, пожалітися»?

Та нажаль не дуже багато відповідають, що вони можуть поговорити відверто з кимось хто їх зрозуміє.

Чому так?
Тому що не всі можуть підтримати спортсмена, так як йому/їй потрібно в даний момент.

Не всі зможуть зрозуміти біль спортсмена.
Тому спортсмени тримають все в собі, а потім накопичують все більше відчаю та болю. Що призводить до зриву чи травми на фоні психо/емоційного погано стану.

Але є і гарні приклади. Коли спортсмени розповідають: як вони поговорили з батьками (іноді виплакалися) та зрозуміли, що не все так погано.
Відчули полегшення та знов забажали рухатися далі та перемагати.

Тренер
Ця людина інколи стає ближче за батьків.

Авторитет тренера важливий для спортсменів!
Тренерські послання стають важливим інструментом впливу на спортсмена та тренувальний процес.

Тому так важливо щоб тренер розумів відповідальність своїх слів та вчинків, а ще ніс відповідальність за свої дії чи без діяльність.

Бути гарним тренером з одного боку не важко, а з іншого це тяжкий труд.

Давайте розберемо чому з одного боку не важко?

Якщо тренер полюбляє свою роботу, дітей та підлітків, готовий вчитися завжди (тому що йому самому це цікаво), готовий не тільки давати завдання, а ще і вміти вислухати спортсменів, готовий до гнучкості, та сприймає достатньо по дорослому несправедливості проф.спорту- тоді це не важко бути тренером.😉

АЛЕ! Давайте розберемо з чим стикається тренер:

⚡️Спілкування з батьками (іноді не адекватними- котри чекають що завтра їх дитина обовʼязково виграє всі кубки світу, та тренер обовʼязково буде займатися тільки їх дитиною🙈)
⚡️Різні діти ( хтось хоче тренуватися, хтось сачкує постійно)
⚡️Документація для спорт установ (іноді її дуже багато)
⚡️Конкуренція серед тренерів.
⚡️Свої турботи та проблеми.

Це все, та багато іншого впливає на тренера.
Тому тренеру важливо вміти проводити кордони між своїм настроєм та роботою з дітьми.

Між спілкуванням з різними батьками, та тим, щоб це не впливало на роботу з дітьми та підлітками.

Між своїми особистими проблемами, та тренувальними процесами

В пригніченому стані ви можете сказати зайве, та «нарубати дров»

Памʼятайте🎯 спортсмени сприймають кожне слово тренера! КОЖНЕ!!!

Тому важливо щоб тренер був емоційно зрілою людиною. Та міг витримувати великий емоційний тиск!

Тому тренеру важливо в першу чергу навчитися допомагати собі.

⚡️Коли погано, не скидати ці емоції на своїх учнів, чи сімʼю, а йти до психолога.
⚡️Давати собі відпочинок (наскільки можете)
⚡️Чути себе. вміти рефлексувати. Будуть такі учні яки вас чимось «чіпляють» психологічно, вони вам будуть не подобатися. Це в психології називається «негативний перенос». Цей учень «чіпляє»щось ваше. Тому важливо вміти розбиратися в собі, а не скидати негатив на цього учня.
⚡️Поділяти відповідальність. Ви відповідаєте за свою роботу, за гарний процес тренування, а учні відповідають за те, як вони виконують ці завдання.
⚡️Навчитися говорити не через
«Не роби так…. , ти якісь не такий спортсмен, а «роби так ( пояснюєте як робити ти-чи інші елементи), та в тебе все вийде.

Далі в наступній статті..