Поразки
Професійний спорт не може бути без поразок.
Це велика частина професійного спорту.
Тому важливо щоб ми вчили учнів та дітей програвати.
А потім самі учні вчили себе витримувати програш та брати від нього все корисне!
Як це відбувається.
Перший вклад вносять батьки! Тому що ви більше за все проводити з дитиною час, тому що ви приклад для дитини, ви важлива частина життя дитини.
Приведу приклад свій.
Мій батько( ще і заслужений тренер України ) завжди мені казав:
👉Помилятися нормально , головне усвідомити, що ти робила не так, та не боятися визнавати та виправляти свої помилки.
👉Бійся та борися. Навіть якщо тобі страшно- ти можеш подолати це. Ти більше ніж твій страх.
👉Я вірю, що ти не зупинишся, що ти будешь боротися до кінця.
👉Завжди борися до останнього, ніколи не жалій себе.
Коли тата проводив мене до басейну на тренування- він завжди розмовляв зі мною.
Та його слова і зараз живуть зі мною.
Ви можете підтримувати дитину як завгодно після поразок, окрім:
❌Порівняння ( чому Вася зміг бути першими, а ти ні?!)
❌Знецінення ( Ну що ти не міг краще)?
❌Перекидування відповідальності за свої ємоціі ( ти мене розчарував, чи показати своїм видом , як ви не задоволений результатом)
❌Давати недоречні поради.
Все це навпаки буде формувати у дитини страх помилок, та невдач.
А спорт складається з помилок та невдач!!!
Так батьки формують внутрішнього критика.
Всі ваши слова до дитини , вже будуть в нього в голові.
І коли спортсмен буде помилятися, чи програвати з часом він почне сам вже себе цькувати, критикувати та ще більше боятися змагань.
Продовження буде у вечорі.
Поговоримо як тренеру вчити учня програвати!
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання