Емоційна стійкість в професійному спорті

Емоційна стійкість в професійному спорті.

Емоційна стійкість у спортсмена виробляється з роками. Спортсмен не народжується зі стальними 🥚🥚нервами😉.

Ментальна сила спортсмена можлива завдяки великої підтримки батьків чи оточуючих (тренер, психолог, друзі, масажисти, з ким повезло😉той і буде виконувати цю роль)

Без емоційної стійкості витримати багато років (десятиріччя і більше) не можливо.

Професійний спорт це один із НАЙ величезних конкурентно орендованих напрямків в світі!

Чому?

Тому що, спортсмену спочатку потрібно стати кращім в своєму місті, потім області, потім на Чемпіонаті України, а далі в Європі, в Світі, та якщо все складеться в единє ціле, то і на Олімпіаді серед тисячі охочих стати на теж саме перше місце.

Тому емоційна напруга спортсмена буде реально ВИСОКОЮ, а іноді ЖОРСТКОЮ, та в деяких випадках БЕЗЖАЛЬНОЮ до людського ресурса та судьби спортсмена.

Тому так важливо вчити спортсмена витримувати стрес, а потів обовʼязково цей стрес «скидати».

Чим вище була психологічна напруга, тим більше потрібно спортсмену «спустошити свій резервуар»

(Як це робить буде в другій частині текста)

Якщо спортсмен не вміє «розряджатися» після стресу по здоровому (а цьому важливо вчитися), тим більше (з часом) в нього накопичується емоційна перевтома.

Тому з роками ми можемо почуті історії про спортсменів які в апатії, чи вживають алкоголь, бо інакше просто не можуть побути в спокої, чи «залипають» в іграх, чи мають розлади харчування. (А це також психологічні питання), та багато іншого.

Нажаль в таких випадках вже треба звертатися до спеціалістів.

Но! Щоб до цього не доводити, можно вибудовувати емоційну стійкість до великого стресу у спортсменів.

І це не означає, що спортсмен буде весь час мотивован, спокійний, радісний.

Ні!🙅 ні 🙅‍♀️,ні 🙅

Навпаки ми вчимо спортсмена бути живим.

Якщо він засмутився після програшу, це нормально, головне навчити спортсмена обробляти свої емоції, а не накопичувати.

Навчити рефлексувати і багато чого іншого.

Но сам він в поле не воїн, йому потрібна підтримка та віра когось іншого в його житті.

P.S- в частині 2 напишу шлях до емоційної стійкості.

Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →