Кожен досвідчений тренер знає головний принцип: якісне навантаження можливе лише після відновлення. Без фази розслаблення тіло просто не готове «тягнути» важке тренування.
Що відбувається, якщо напруження переважає над відновленням?
З часом спортсмен починає:
📍 частіше хворіти,
📍отримувати травми,
📍втрачати мотивацію — сачкує або зовсім пропускає тренування,
📍вигоряє ментально,
📍потрапляє в стан перетренованості — коли результати падають, а відновлення займає тижні.
У найкращому випадку — це просто «яма»: тренування не дають результату, сил немає, а внутрішня мотивація згасає.
Але якщо занадто багато розслаблення, спортсмен тренується «в пів оберта» — без внутрішнього зусилля, і тоді чекати прориву чи перемог не варто.
Потрібен баланс. І в тілі, і в психіці.
У психології також є свої ритми:
Напруга 🏋️💪 (змагання, виклик, стрес) — та розслаблення🧘♂️ (відновлення, внутрішній спокій, ресурс).
Що відбувається при дисбалансі:
📍Якщо спортсмен постійно «рве» на тренуваннях, намагається бути першим, завжди в напрузі — це шлях до:
✔️вигорання,
✔️втрати фокусу на змаганнях,
✔️психосоматичних травм,
✔️перевтоми (фізичної і ментальної).
✔️програшу на самому фініше на змаганнях.
• Якщо ж спортсмен надто «розслаблений», йому важко зібратися, включитися в процес, втримати ритм. А емоційні гойдалки починають керувати його станом — і результатами.
Саме тому я починаю з головного:
❗️Навчаю спортсменів якісно відновлюватися ментально,
❗️Переключатися,
❗️Виходити зі стану тривоги, страху, внутрішньої боротьби.
А вже потім —👉
📍тренуємо фокус,
📍ставимо реальні та досяжні цілі,
📍розвиваємо стійкість до стресу,
📍вчимося збиратися та мобілізуватися в потрібний момент.
Це можливо тільки тоді, коли спортсмен живий, ресурсний, і має внутрішнє бажання.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →







