Два різні сценарії.
Тема болюча, особливо у час війни. Але важливо розрізняти дві абсолютно різні групи спортсменів, які ухвалюють таке рішення.
⸻
1️⃣ Ті, кого система фактично витиснула.
Це спортсмени, які роками працювали, але постійно стикалися з:
🔹психологічними іграми всередині федерацій;
🔹деяких тренерів не ставлять на збори чи не беруть на змагання.
🔹спортсмена не беруть на змагання, незважаючи на форму;
🔹кулуарними рішеннями, переписаними списками, «своїми людьми».
Кар’єра спортсмена коротка.
І коли тобі не дають можливості виступати, ти втрачаєш роки, шанс, форму й сенс продовжувати.
Такі спортсмени часто змінюють не країну —(хоча юридичні це так)
вони змінюють місце, де можуть реалізувати себе професійно.
Їхнє рішення — це спроба зберегти кар’єру, а не відмова від Батьківщини.
⸻
2️⃣ Ті, хто шукає вигідніших умов.
Інша категорія — це спортсмени, які отримують від України максимально можливу підтримку, яка можлива в даних умовах:
✔️міжнародні старти,
✔️збори,
✔️фінансування,
✔️увагу федерації.
Але цього їм недостатньо — вони шукають там, де більше платять, де комфортніше, де «краще запропонували».
У такому випадку історія не про виживання у спорті,
а про відсутність вихованої з дитинства гідності, вдячності та поваги до країни.
Такі люди були завжди — незалежно від епохи чи виду спорту.
⸻
Чому важливо розрізняти ці дві групи?
Бо перші — це наслідок несправедливості системи.
Другі — наслідок виховання і цінностей у сім’ї та спортивному середовищі.
І коли ми не розділяємо ці історії,
ми або звинувачуємо тих, хто насправді боровся до кінця, або виправдовуємо тих, хто просто обрав вигоду.
———-
РЕЗЮМЕ
Щоб зменшити кількість переходів спортсменів, потрібно працювати з двома причинами:
1️⃣ Системні проблеми, через які талановитих людей ( тренерів та спортсменів) фактично виштовхують.
2️⃣ Відсутність сформованих цінностей, через що частина спортсменів шукає лише вигоду.
Що треба зробити:
✔️забезпечити прозорі відбори і чесні рішення федерацій;
✔️Мінімізувати психологічні ігри та маніпуляції між тренерами;
✔️створити спортсменам умови для розвитку, а не перешкоди;
✔️ виховувати в дітях гідність, відповідальність і повагу до країни з раннього віку.
Коли система справедлива, а цінності сильні —
спортсмени залишаються не тому, що «немає варіантів», а тому що тут є сенс і повага до їхньої праці.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання