1- чорно біле мислення.
2- драматизація.
3- схільнісиь додумувати за інших.
4- критика.
5-порівняння.
Почнемо з Чорно-білого мислення .
Коли зʼявляється чорно-біле мислення у професійних спортсменів?
Чорно-біле мислення — це тип когнітивного викривлення, коли спортсмен сприймає себе, результати або події в крайнощах: «успіх або провал», «сильний або нікчема», «виграв або все даремно».
У професійному спорті воно найчастіше виникає в таких ситуаціях:
⸻
1. Після поразки або помилки.
📍 «Я програв — значить я нікчемний».
📍 «Провалив елемент — весь старт зіпсовано».
Психіка «знецінює» весь досвід, не бачить часткових успіхів чи прогресу.
⸻
2. Під тиском високих очікувань (зовнішніх або внутрішніх)
📍 Тренер, батьки чи сам спортсмен вимагає від себе👉лише перемоги: «Або ти перший — або ти ніхто».
Мислення поляризується: лише вершина — «добре», все інше — «погано».
⸻
3. Коли відсутній дозвіл на помилку або недосконалість.
📍Спортсмен боїться втратити статус, любов, довіру команди.
📍Не розділяє результат і свою особисту цінність.
«Я помилився = я підвів усіх = я не гідний»
⸻
4. У стані нервового виснаження або вигорання.
📍 Коли психіка втомлена, вона спрощує сприйняття.
📍«Не зміг виграти = все даремно»
Мислення стає негнучким, крайнощі — спосіб уникнути болю або невизначеності.
⸻
5. Після порівняння себе з «успішнішими»
📍«Він виграв — я програв = я гірший»
Не враховуються індивідуальні особливості, шлях розвитку, контекст.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання