Це стосується будь якого виду спорту.
Командного чи одиночного.
❗️Головний завжди ТРЕНЕР!
⚡️Не спортсмен.
⚡️Не батьки.
⚡️Не менеджер.
⚡️Не психолог.
❗️Під час сильної травми: Головний ЛІКАР!
Не нехтуйте здоровʼям ніколи. Спорт закінчиться, а життя продовжується.
Чому так важливо витримувати субординацію в проф.спорті?
Бо професійний спорт:
⚡️Швидкоплинний,
⚡️Стресовий,
⚡️Стихійний (сьогодні оден краще , завтра інший),
⚡️Високо конкурентний,
⚡️Турбулентний (вигорання, кризи, відсутність мотивації, тощо)
⚡️Кризовий (перехід із одної категорії в іншу у спортсменів буває не простим)
І це як 🚢 корабль серед великого та не спокійного океану 🌊.
Тому що тренер та спортсмени знаходяться весь час серед супернікив. Як в своїй країні так і по всьому світу.
Тому так важливо щоб тренер брав на себе роль Лідера та впроваджував правила:
⚡️Поведінки (в нутрі команди. Саме тренер відповідає чи буде булінг в команді чи команда буде вести себе в рамках норми)
⚡️Дисципліни.
⚡️Виконанню тренувального процесу. (Не спортсмен дає завдання, що робити, а саме тренер веде процес)
Але які бувають помилки на цьому шляху?
📌Тренер не бере на себе лідерську роль.
📌Тренер занадто перебирає роль Лідера (влазить в особисте життя спортсмена, забороняє щось особисте, що не стосується спорту, все намагається контролювати)
📌Тренер не впроваджує правила поведінки в групі.
Не можна:
⚡️буліти,
⚡️вживати мати в бік інших спортсменів, ⚡️запізнюватися без особливих причин, ⚡️вживати алкоголь на сборах та змаганнях, тим паче розпивати його зі своїм учнем (таке повірте бувало)
⚡️самому вживати не нормативну лексику на тренуванні.
⚡️відкрито чи в роздягальні емоційно принижувати молодих чи слабших за себе.
⚡️не виконувати завдання, що дає тренер.
Якщо порушуються правила, тоді йде розмова про зміну команди, тренера чи взагалі вихід із секції спорту.
Чому це так важливо?! ❗️❗️❗️
Якщо в команді є булінг, то вже не тренер головний, а той хто дозволяє собі це робити.
Тоді команда ВЖЕ РОЗКЛАДАЄТЬСЯ! ❌
А з часом ти над ким знущалися сьогодні, підростаючи будуть робити теж саме з більш молодшими.
А чому так відбувається?
Тому що тренер:
⚡️Боїться втратити спортсмена (спортсмен талановитий, ми маємо на нього великі надії)
⚡️Керівництво не дозволяє «впроваджувати правила», де таких дітей можуть виключати із секції.
⚡️жалість відпустити свої зусилля. (Тренер роками вкладає в дитину, та якщо ця дитина дійсно талановита, то дуже жаль прощатися саме зі своїми зусиллями)
⚡️страх, що цей спортсмен покаже гарний результат у іншого тренера.
⚡️страх батьків таких дітей (скарги, скандали, погрози від батьків)
Резюме:
Тренерська роль ВЕЛИКА!
Якій тренер такі і учні.
Тренер Вже Лідер якій веде за собою.
Тому що він дає завдання, а спортсмени виконують.
Це важка професія. Тренера часто вигорають та можуть не свідомо скидати свою перенапругу на учнів. Тому так важливо тренерам навчитися дбати про себе.
Жити в першу чергу своїм життям, а не учнями.
Переключатися з світу спорту на щось інше.
Та низький уклін 🙏 тренерам, які стали другими батьками для своїх вихованців.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання