Частина 2: Підтримка та розвиток чутливих дітей у спорті

Частина 2: Підтримка та розвиток чутливих дітей у спорті.

Займатися професійно спортом не просто, а ще важче самій дитині, якщо вона/він має «чутливою психіку».

Чутлива Дитина має багато хвилювань, сумнівів в собі, та підвищену тривогу перед, та під час змагань.

Такі діти можуть стати 🏆 Чемпіонами, але їм дійсно треба створювати інші умови.

Хочу одразу попередити, що не буде просто нікому. Ні батькам, ні тренеру, ні самому спортсмену.

Почну з батьків.

Батькам важливо побачити яка в них дитина. Прийняти реальність, а не свої уявлення про те «якою моя дитина повинна бути». Ваша дитина народилася з такою психікою (читаємо частину 1 статті)

Прийняти, а не намагатися «зламати» в своїй дитині що:

💫Ваша дитина може плакати перед чи під час змагань. Та не критикувати/повчати/порівнювати з іншими. А навпаки👉обійняти та сказати :
❗️«Я вірю в тебе, ти для мене сама/самий найкраща/щий.
❗️ «Як би ти не виступив я завжди буду тебе любити та поважати».

Пам’ятайте ваши діти дуже бояться втратити вашу довіру, в них є страх, що якщо вони виступають погано, то розчарують вас.
Тому краще підтримайте їх.

В чому буде важкість вашего (батьківського шляху)?
Чутлива дитина буде більше хвилюватися перед змаганнями та сприймати слова тренера чи товаришів по команді (чи в групі) дуже серйозно, іноді навіть боляче)

Всі ці емоції дитина буде нести вам.
Цих емоцій буде багато.💥

Памʼятайте ВИ ГАРНІ БАТЬКИ, якщо дитина вам може розповісти про свою біль.

Та навпаки, якщо ваша дитина/підліток вам нічого не розповідають, то скоріше за все у вас розірваний контакт, та ваша дитина не змогла знайти підтримки у вас.

Спробуйте спитати у дитини:
«Якої підтримки ти би від мене хотіл/а отримати?»
«Чого тобі не вистачає в наших відносинах?»
Так ви зможете стати ближче один до одного.

Що забороняється 🚫 говорити «чутливої дитині»?

☝️Я вже не можу чути про твої хвилювання, не можеш – залишай спорт.
(Так ви знецінюєте біль спортсмена, та залишаєте на самоті зі своїми страхами)
☝️Я вже не можу чути як ти ниєш. (ви взагалі цькуєте та зневажаєте цією фразою свою дитину)
☝️Не хочеш – не тренуйся. (Ви даєте батьківський дозвіл не завершувати те, що почав спортсмен. Так йому важко, але треба вчити завершувати, те що почав).
☝️Критикувати тренера та обговорювати тренування при дитині. (Так ви руйнуєте віру спортсмена в свого тренера).
☝️Взагалі не звертати уваги, що ваша дитина тренується/змагається/та переживає стреси.

Батькам «чутливих дітей» важливо мати багато витримки, бажано свого психолога😉🩷, набиратися терпіння та позитиву. Вам буде не легко на всьому протязі спортивної карʼєри вашої дитини.

Тренера 💪💪💪

В групі чи команді багато дітей. Тренеру буде не просто спочатку відрізнити дитину з сильною психікою та дитину з чутливою психікою. Хоча з роками роботи- тренера вже самі швидко починають відрізняти дітей.

Тренеру бажано мати людяність, любовь до своєї роботи та до дітей. Терпіння та зрілість.

Це допоможе вам мати змогу 👉себе стримувати, коли дійсно хочеться підняти голос, коли по 100 разів повторюєш теж саме.
Коли спортсмен робе дуже дрібні помилки,
Коли спортсмена підтримуєш, а він/вона все одно не вірять в себе.

Вам потрібно навчитися бути більш приймаючим та підтримуючим для «чутливих дітей».
Тут сувора система виховання не підійде. Ви скоріше втратити гарного спортсмена ніж зробити з нього/неї Бійця.

Прочитавши це все постає питання?

☝️Так що ж тренер повинен гладити по голові за помилки, за відсутність дисципліну і т.п?

Відповідь -НІ.

Тренеру треба навчитися ВІДЧУВАТИ до якого моменту він може говорити та наставляти свого спортсмена.

Ви можете зробити так, що ваш учень буде літати на крилах та залишатися мотивованим чи навпаки, вб'єте все бажання тренуватися та змагатися.

Тому вчиться, працюйте над емоційним інтелектом, майте терпіння. Памʼятайте,ви маєте не аби яку силу над спортсменом.
Та результат потрібен Вам обом!!!

P.S -Остання 3я частина: Як «чутливим спортсменам» укріплять свою психіку, підвищувати свою самооцінку та навчитися сприймати критику буде в наступної статті.

Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →