З часом тренер стає дуже важливою, авторитарною персоною (людина яка має влип та велике значення) для учня.
Слова тренера учень сприймає особливо близько.
Тому бажано щоб тренер реагував на помилки спортсменів адекватно, навіть вчив сприймати помилки, програши як камінець на великому шляху.
Вірив та показував учням, що навіть, якщо результат не покращується, то все одно треба боротися та йти далі.
Які є негативні приклади?
Як не слід робити тренерам:
👉Наказувать, цькувати, підстрикати, одразу намагатися розібрати, чому учень програв. ( спортсмену боляче, дайте час відійти)
👉Проявляти агресію, злість, жалість після програшу спортсмена.
👉Маніпулювати ( як би ти виграв тобі дали би премію)
👉Погрожувати ( раз ти програв я більше уваги буду приділяти іншим чи ти програв, тебе головний тренер нікуди не візьме)
👉 Ображатися ( наказувати мовчанням).
Це взагалі поведінка не зрілої людини.
👉Одразу після поразки забувати, що спортсмена потрібно, підтримувати, а вже після говорити про поразку.
Ви не повинні бути ідеальним тренером чи батьками, ви не повинні знати всю психологію.
Просто будьте Дорослим тренером!
Давайте помилятися спортсмену. Розмовляйте про програш зі спортсменом.
Розповідайте що це нормально.
Прагнути перемагати це важливо, але програш це не кінець світу.
Це шлях у перед!
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання