Іноді спортсмен приходить до спустошення, приходять думки:
«Я більше так не хочу».
«Не бачу сенсу продовжувати».
«Можливо, зі мною щось не так».
Не поспішайте тікати від цих почуттів і не звинувачуйте себе за них.
З вами не обов’язково щось не так. Можливо, ви дуже втомилися. Можливо, звичний сенс спорту змінився. А можливо, ви справді наблизилися до свого рішення завершити цей шлях.
Але важливо не змушувати себе негайно вирішити, що робити далі.
Якщо ви спортсмен — дайте собі час.
Якщо ви батьки допоможуть спочатку собі та спортсмену — стабілізуватися, а не вимагайте від себе чи дитини швидкої відповіді:
«Так як ти хочеш далі!? Ти продовжуєш чи кидаєш?»
Іноді потрібна пауза, щоб переключитися, відновити сили й побачити ситуацію ширше.
Перше і найповніше ❗️спочатку визнати весь свій шлях: перемоги й поразки, досягнення, складні моменти, зростання і те, чого ви навчилися.
Спалить собі- може те що я хотів не вийшло, але я признаю свій вклад, свій труд, свої зусилля!
Я ціную себе за це!!
Ми всі звикли бачити лише результат, рекорди, медалі!
І зовсім не визнаємо той труд який був вкладений, а саме він і ж вага медаль та досягнення!!!
І це я пишу як батькам так і спортсменам так і тренерам!!!
Ваш труд Великий та Поважний!!
Але якщо ви це не визнаєте, ви будите весь час думати, що могли щось змінити, щось допрацювати, щось догнати…. І були у спустошеному стані.
Якщо зараз ви звинувачуєте себе чи інших, можливо, вам ще дуже боляче. З такого стану важко побачити новий сенс і прийняти рішення, яке справді буде вашим.
Спочатку варто подбати про свій стан і дати собі час прожити те, що відбувається.
Поки ви відновлюєтеся, можна продовжувати звичні справи, якщо вони вам підходять. А можна поступово пробувати щось нове. Не для того, щоб знайти заміну спорту, а щоб прислухатися до себе й помітити, що ще може бути важливим.
І тільки тоді поставити собі головне запитання:
З якого стану я приймаю подалі рішення?
Зі спустошення й відчаю?
Чи з поваги до себе та до всього шляху, який я пройшов?
Дайте собі час знайти новий сенс і продовжувати карʼєру чи завершити але щ повагою до себе!
Бережить себе та цінуйте! Не за медалі, а за ваші зусилля!
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2026 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання