Спорт це мабуть єдине, що залишилось в житті сина без змін ковід/війна…

Залишились постійні тренування які тримають у тонусі і є наступна мета та план її досягнути.

Київ постійні тривоги, та вибухи, тренери об’єднуються в залі де є укриття та можливість проводити тренування. Є план змагань, виїзди за кордон чи західну Україну.

Дитина відчуває свою значимість, відчуває що може щось змінити, чогось досягти. Це мабуть головне сьогодні.

Коли часом сам відчуваєш повну безпорадність та розгубленість.

Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →