Сьогодні на консультації мені поставили дуже цінне запитання

Сьогодні на консультації мені поставили дуже цінне запитання:

Чи правда, що відповідальні спортсмени «згорають» перед стартом частіше, ніж ті, хто ставиться до результату менш серйозно?

Моя відповідь — так, у цьому є частка правди.

І що цікаво, саме відповідальність зазвичай вважається однією з найкращих якостей спортсмена.

Тренери люблять відповідальних учнів.

Вони приходять вчасно. Виконують завдання. Дотримуються режиму. Працюють навіть тоді, коли не хочеться.

Саме такі спортсмени часто показують високі результати.

Але є й інша сторона цієї якості.

Чим відповідальніший спортсмен, тим більше значення він часто надає майбутньому старту.

Для нього змагання — це не просто черговий виступ.

Це місяці або навіть роки роботи.

Це вкладені сили, час, здоров'я, нерви, обмеження та жертви.

І коли старт наближається, психіка починає розуміти, наскільки багато поставлено на карту.

Саме тоді з'являються думки:

✔️А якщо не вийде?
✔️А якщо я підведу тренера?
✔️А якщо я не покажу те, на що здатний?
✔️А якщо буде дуже боляче і я не витримую ?!
✔️А якщо цього разу буде недостатньо?

І Чим більше спортсмен переживає за результат, тим більше він намагається контролювати те, що контролювати неможливо.

⚡️Результат.
⚡️Суперників.
⚡️Суддів.
⚡️Обставини.
⚡️Випадковість.

І саме цей постійний внутрішній контроль починає забирати величезну кількість енергії.
—————
Та є ще один важливий момент.‼️

Дуже відповідальні спортсмени часто несуть на собі більше, ніж повинні.

Вони переживають не тільки за себе.

Вони переживають за тренера. За батьків. За команду. За людей, які в них вірять.

☝️Іноді вони виходять на старт так, ніби повинні виправдати очікування всіх навколо.

Це дуже важкий психологічний вантаж.

Але проблема не у відповідальності.

Проблема починається тоді, коли відповідальність поступово перетворюється на тиск.🛑

Коли спортсмен перестає дозволяти собі помилятися.🙅‍♂️🙅‍♀️

Коли будь-який результат, окрім перемоги, сприймається як поразка.

Коли самоцінність починає залежати від медалі, місця або секунд на табло.

Саме тоді з'являються емоційне виснаження, тривога та відчуття, що сил більше немає.

Тому відповідальність — це не проблема.

Навпаки, це одна з якостей, яка допомагає ставати сильнішим.

Але поруч із нею обов'язково повинні бути ще дві речі:

✔️ довіра до себе;
✔️ право на помилку.

Без них відповідальність дуже легко перетворюється на внутрішній тягар.

І саме тому іноді найбільше психологічної підтримки потребують не проблемні спортсмени.

А ті, про кого тренери кажуть:

💪‼️ «З ним немає жодних проблем. Він дуже відповідальний».

Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →