Що тобі дає сили перед змаганнями?

Що тобі дає сили перед змаганнями?⚡️

Це питання я дуже часто ставлю спортсменам на консультаціях.

Відповіді бувають різні. Але є одна, яку я чую майже від кожного:

«Коли на тренуваннях усе виходить.»

І це правда.

Коли все складається, програма збирається, техніка виходить, є відчуття впевненості. Це дає сили рухатися далі.

Але так не буває завжди.

І це нормально.

Навіть машини іноді глухнуть. А людина значно складніша.

Саме тому мені важливо навчити спортсмена мислити через інше запитання:

«А що в мене є?»💪

☝️Зараз поясню.

Коли все добре — нам не потрібен ні психолог, ні особлива підтримка.

Найважче починається тоді, коли щось іде не так.

✔️Не зібрана програма.
✔️Була травма.
✔️Не вистачило часу.
✔️Щось не виходить.

Саме в цей момент дуже легко провалитися в стан жертви.

✔️ «Мені страшно.»
✔️ «А раптом не вийде.»
✔️ «Все складається проти мене.»
✔️ «Мене трусить.»
✔️ «Я не встиг…»

І тоді вся увага переходить на те, чого зараз немає.

Саме тут я пропоную спортсмену зупинитися й відповісти собі на інше запитання:

✋ «А що в мене є?» ✅

❗️Так, програма ще не зібрана👉 Але в мене є досвід.

❗️Так, була травма👉Але в мене є характер.

❗️Так, я не встиг допрацювати якийсь елемент👉Але в мене добре виходить усе інше.

❗️Так, я хвилююся👉Але я вже не раз проходив через подібні старти.

І таких відповідей може бути п’ять, сім, десять.

Саме вони стають внутрішньою опорою.❣️

Ми не боремося з тривогою.

Не намагаємося силою себе заспокоїти.

Ми просто змінюємо фокус уваги.

Замість того щоб дивитися на те, чого зараз не вистачає, починаємо бачити те, що вже маємо.

Зовні ситуація не змінюється.

А всередині людина відчуває себе зовсім по-іншому.
——————
Але це не разова техніка.

Якщо не тренувати такий спосіб мислення заздалегідь, у складний момент мозок автоматично повернеться до дефіциту.

Саме тому я рекомендую тренувати цей фокус постійно.

Бо дуже часто перед змаганнями перемагає не той, у кого немає труднощів.

А той, хто навіть у складній ситуації пам’ятає, на що може спертися.

Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →