(з дозволу клієнтки)
🔸Я не справляюсь з почуттями каже мені 16 річна професійна спортсменка.
🔘З якими почуттями ти не справляється питаю клієнтку?
🔸Коли все йде більш-менш нормально, я спокійна, навіть коли програю один раз, я нормально себе почуваю, але якщо я програю 2–3 рази підряд…
я вже не можу справлятися.
🔘Що для тебе означає «не можу справлятися»?
🔸Я впадаю у відчай. З’являються думки:
«У мене нічого не вийде…»
«У інших виходить, а в мене — ні…»
«Так буде завжди…»
——————————-
Давайте хочу показати що тут відбувається психологічно?!
(Бо таки процеси достатньо часто бувають у проф.спортсменів)
Коли все йде в «норме сприйняття» клієнтки- вона справляється, але коли програш повторюваний психіка не витримує.
1️⃣ При одної поразці спортсменка розуміє, що це нормально, але після 2–3 програшу у дівчинки відбувається зсув:
👉• було: «я програла»
👉• стає: «я — не така / я не можу / я гірша»
Тобто поразка перестає бути дією —і стає ідентичністю.
⸻
2️⃣ Когнітивне спотворення: узагальнення всього процесу.
Фраза спортсменки:
«❗️Так буде завжди»
Психологічно Це:
✔️• катастрофізація процессу,
✔️• узагальнення поганого результату на все життя. (Раз я програю 2-3 раз, то так буде завжди)
Мозок намагається «захистити» →але фактично завалює психіку ще сильніше.
⸻
3️⃣ Порівняння → знецінення себе.
«У інших виходить, а в мене — ні»
Це тригер сорому.
І тут важливо: вона «випадає» з процесу змагань → та потрапляє в оцінювання себе як гіршу, що призводить до ще більших помилок під час змагань.
⸻
4️⃣ Накопичення напруги (нервова система)
1 поразка — психіка витримує ,
2 — вже напруга❗️
3 — перевантаження нервової системи‼️⛔️
І тоді:
☑️• емоційний провал,
☑️• втрата контролю,
☑️• відчуття безсилля.
⸻
5️⃣ Відсутність навику проживати поразку.
Її психіку не навчили:
☑️• розділяти результат і себе. (Після повторюваного програшу)
☑️• проживати емоції по здоровому (після програшу)
☑️• повертатися в стабільний стан (після програшу)
Тому після серії поразок вона «емоційно падає».
⸻
‼️Висновок:
Це відсутність навику регуляції стану + неправильні внутрішні висновки після поразки
⸻
План роботи спортивного психолога з 16 річною проф. Спортсменкою.
Чітко по етапах:
⸻
1️⃣Про працювати «злипання» особистості з результатом.
Навіть якщо я програла 2-3 рази це не означає, що я погана спортсменка ‼️
⸻
2️⃣ Робота з думками-блокаторами.
Виявляємо автоматичні думки:
🔸• «у мене не вийде»
🔸• «я гірша»
🔸• «так буде завжди»
І вчимо:
👉 не вірити їм автоматично
Заміна:
🔸• «це зараз не вийшло»
🔸• «я в процесі»
🔸• «це один відрізок, не вся кар’єра»
⸻
3️⃣ Навик проживання поразки.
Чіткий алгоритм після програшу:
1. Стоп аналіз одразу після змагань.
2. Дати емоції (можна поплакати, виговоритися)
3. Тіло:
• дихання
• вода
• прогулянка
4. Аналіз — тільки через час чи більше часу.
⸻
4️⃣ Тренування стійкості до серії поразок.
Спеціально проговорюється:
«Ти можеш програти 3–5 разів підряд — і це не означає нічого про тебе»
Формуємо план поведінки, а не емоційну реакцію
⸻
5️⃣ Робота з фокусом уваги.
Замість:
❌ «чому я програла»
❌ «я гірша»
Навчаємо:
✔️ «що я роблю прямо зараз?»
✔️ «де я зараз!?» в дії чи в думках про помилку?
Фокус — це навик🎯
⸻
6️⃣ Формування внутрішньої опори.
Питання:
🔸• хто я поза результатом?
🔸• що в мені стабільне?
Бо якщо опора тільки на результат →
кожна поразка це = руйнування себе!
⸻
7️⃣ Робота з нервовою системою.
Обов’язково:
🔸• дихання (видих довший за вдих)
🔸• сон
🔸• зниження перевантаження після серій стартів.
Бо без цього психіка “не вивезе”.
⸻
Такі стани — це не проблема.
Це точка росту.
Якщо правильно пропрацювати —
з такої дівчинки виростає дуже стійкий спортсмен.
Але якщо залишити як є —вона або:
🔸• емоційно зірветься (покине спорт раніше свого часу)
🔸• або почне уникати сильних суперників і важливих стартів.
Але спортсменка вже активно працює та рухається вперед❣️‼️
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2026 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання