і що з цим робити батькам та тренерам?
У 10–13 років дитина вже розуміє, що її оцінюють — за виступ, за результат, за поведінку.
І саме в цьому віці у спорті часто з’являється страх помилки та страх змагань.
⸻
🔹 Як це виглядає?!
На тренуваннях — спортсмен впевнен, відчуває себе розкуто та легко.
На змаганнях — сжат, відчуває велику тривогу, часто шукає виправдання: «погано себе відчуваю», «не ті умови», «не так тренер сказав чи подивився» і т.п..
📍Це все реакція психіки на стрес: коли тіло пам’ятає, а мозок — панікує.
⸻
🔹 Що відбувається всередині у спортсмена?
Перед виступом активується симпатична нервова система — режим «бий, завмри або тікай».
Мозок сприймає змагання як загрозу:
«Мене оцінюють — я можу зробити щось не так».
Тіло напружується, дихання збивається, увага звужується — і знайома програма раптом «забувається».
⸻
🔹 Головна причина:
Дитина боїться не самої помилки,
а розчарування батьків чи тренера.
Її установка звучить приблизно так:
«Я маю бути ідеальним, виступати добре весь час, щоб не бути гіршим за інших і тоді мене будуть любити і хвалили.
⸻
🔹 Як допомогти?
✅ Безоцінна підтримка батьків.
Замість “чому не як на тренуванні?” —
говоріть: “Ти смілива, що виступила”, “Мені сподобалось, як ти старалась”.
✅ Робота з психологом.
Через малюнки, казки, тілесні вправи ми допомагаємо дитині навчитися витримувати оцінку, відчувати опору в собі, а не лише в реакції дорослих.
⸻
💬 Висновок
У цьому віці дитина вчиться головному —
бути собою навіть під поглядом інших.
І саме підтримка дорослих дає їй відчуття:
«Я можу помилятися — і це не кінець».
P.S – друзі хочу порадити дуже гарного психолога в роботі з дітьми/ підлітками та батьками
https://www.instagram.com/ishkova_nadiia?igsh=dmRpNGg5YmNuZ2dm
Бо наразі я працюю зі спортсменами 14-16 років і вище .
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання