Чому одні спортсмени мобілізуються на змаганнях, та показують свої найкращі результати, а інші навпаки на тренуваннях дуже продуктивні, виходять на високі показники, а на змаганнях виступають навпаки гірше ніж вони можуть?
Це явище пояснюється як з погляду психології, так і фізіології. Ось повний спектр факторів, які
впливають на таку різницю:
1. Психологічні фактори
А. Рівень тривожності та реакція на стрес
• Високотривожні спортсмени показують себе гірше на змаганнях через страх помилки, завищені очікування, надмірну важливість події.
• Низькотривожні або стресостійкі спортсмени навпаки мобілізуються під час стресу, активізують свої внутрішні ресурси та показують максимум.
Б. Тип мотивації
• Процесна мотивація — спортсмен отримує задоволення від самого процесу тренувань. Виступ на змаганнях не так важливий, тому результати там гірші.
• Результативна мотивація — на тренуваннях економить сили, але на змаганнях повністю мобілізується заради досягнення цілі.
В. Навички саморегуляції
• Вміння входити в оптимальний бойовий стан (спокійна зібраність без перенапруги).
• Здатність управляти внутрішнім діалогом, блокувати тривожні думки та фокусуватися на завданні.
Г. Стратегії сприйняття ситуації
• Перфекціоністи часто показують високі результати на тренуваннях, але “перегорають” на змаганнях через страх не ідеально виступити.
• Гнучкі в мисленні спортсмени вміють адаптуватися до невдач і легко входять у стан потоку.
⸻
2. Фізіологічні фактори
А. Тип нервової системи
• Сильний тип (сангвінічний, холеричний) — активізується під час змагань, любить боротьбу, адреналін підвищує продуктивність.
• Слабкий тип (меланхолічний, флегматичний) — не витримує напруги публічних виступів, на тренуваннях працює краще.
Б. Біоритми та гормональні особливості
• На змаганнях виділяються адреналін, норадреналін, тестостерон — у когось це покращує працездатність, у когось викликає блокування рухових навичок і надмірне напруження.
В. Тип адаптації до навантажень
• Є спортсмени, які потребують сильного зовнішнього подразника (старт, суперники, публіка) для мобілізації організму.
• Інші краще працюють в звичних умовах, де немає зайвого стресу.
⸻
3. Соціально-психологічні фактори
• Вплив очікувань тренера, батьків чи команди. Для одних це тиск, для інших — додаткова мотивація.
• Уміння “закривати” публіку та суперників. Хтось фокусується на своїй задачі, інші — на тому, що про них думають.
⸻
4. Досвід і особистісні установки
• Новачки частіше “перегорають” на змаганнях через недосвідченість у роботі зі стресом.
• Досвідчені спортсмени знають, як розподіляти енергію, коли пік форми підвести саме до старту, а не “вистрілити” на тренуванні.
⸻
Висновок:
• Якщо спортсмен не вміє управляти стресом, працювати з емоціями та увагою, він часто покаже результат гірший на змаганнях, ніж на тренуваннях.
• Якщо ж у нього добре розвинені навички психологічної саморегуляції, бойового стану та мобілізації, він здатен “вистрілити” саме тоді, коли це найбільш потрібно.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2025 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання