Після гучної історії з тренером із Волині, який роками ґвалтував неповнолітніх спортсменок, у багатьох людей піднявся страх, злість, недовіра та бажання максимально захистити дітей.
Але саме в такі моменти дуже важливо не піти в іншу крайність.
Професійний спорт в Україні й так багато років переживає складні часи.
Медалей стає менше.
Система виснажена.
Війна нанесла величезний удар по спорту, дітям, тренерам і всій інфраструктурі.
І зараз найважливіше — не почати автоматично робити з усіх чоловіків-тренерів «небезпечних людей».
Не демонізувати чоловіків у спорті як явище.
Бо окремий страшний злочин — це не означає, що «всі такі».
І це не означає, що дітей не можна віддавати у професійний спорт.
Нам важливо не втратити реальність.
Так, у спорті дійсно існують ризики.
Так, влада, авторитет і закриті системи можуть створювати небезпечні умови.
Саме тому батькам важливо бути уважними до психологічного стану дитини та бачити тривожні сигнали заздалегідь.
Тому я підготую для вас окреме розширене відео:
✔️ на які зміни в поведінці дитини та підлітка варто звертати увагу,
✔️ які патерни можуть свідчити, що у стосунках між тренером і спортсменом щось іде не так, та багато іншої корисної інформації.
‼️‼️Але дуже прошу — не втрачайте здатність бачити реальність цілісно.
У професійному спорті є й інші історії.
І їх також дуже багато.
Історії, де тренер-чоловік ставав для спортсмена наставником, опорою, людиною, яка допомагала пройти складний шлях дорослішання, спорту й життя.
Світ не ділиться лише на «небезпечних» і «ідеальних».
Тому зараз нам потрібні не паніка та узагальнення, а зрілість, уважність і здатність будувати безпечне середовище для дітей.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2026 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання