Через часті обстріли Києва мені було складно повернутися до роботи та говорити про спортивну психологію.
Коли поруч стільки болю, втрат і страху за життя, мене ніби зупиняє. Я завмираю і не можу писати про спорт, результати, перемоги та досягнення.
Мені потрібен був час.
Зараз ми з сином у батьків, у селі. Тут я потроху приходжу до тями, відновлююся і відчуваю, що готова повертатися.
Тому поступово знову почну писати для вас, ділитися професійними матеріалами, створювати нові вебінари та тренінги.
Адже життя продовжується.
І поки є спорт — ми продовжуємо тренуватися, змагатися, ставити цілі, вдосконалюватися, підтримувати одне одного і рухатися далі.
Спорт — це теж про життя. Про здатність витримувати, відновлюватися після важких періодів і знову знаходити в собі сили йти вперед.
Дякую всім, хто залишається зі мною і чекає на нові матеріали.
Цей допис — із Telegram-каналу Ольги Береснєвої «Психологія у спорті». Нові тексти там з’являються першими — підписатися →
© 2026 Ольга Береснєва, beresneva.pro. Передрук чи копіювання — лише з активним посиланням на цю сторінку. Умови використання